«Крук»: одинадцять років служби й лідерство власним прикладом

У 2015 році Назар закінчив коледж і пішов до військкомату. Відтоді його життя пов’язане з військом, саперною справою та відповідальністю за тих, хто поруч.

Сьогодні головний сержант роти дистанційного мінування інженерно-саперного батальйону 47 окрема інженерна бригада Сил підтримки ЗСУ на позивний «Крук» виконує бойові завдання на Харківщині.

За роки служби він займався гуманітарним розмінуванням, працював на лінії бойового зіткнення й не раз опинявся за крок від загибелі. Одного разу уламок гранати влучив у телефон у нагрудній кишені, іншого - куля вдарила в бронежилет. Назар продовжив службу.

Та коли говорить про свою роботу, насамперед згадує людей.

«Якщо є робота, яку вони не знають, я виходжу і роблю її першим. Навчаю власним прикладом».

Для «Крука» це основа довіри в підрозділі: бути поруч із побратимами, брати відповідальність на себе й не вимагати від інших того, чого не готовий зробити сам.

Його позивний з’явився ще під час патріотичних вишколів. А головним правилом у саперній справі стало вміння зберігати холодний розум навіть у найскладніших обставинах.

Під час повномасштабної війни Назар виконував завдання на Миколаївщині, Херсонщині та Харківщині. Нині він організовує роботу підрозділу дистанційного мінування, який застосовує сучасні технології та безпілотні системи.

Вдома на військового чекають дружина і двоє синів. Родина допомагає триматися й будувати плани на майбутнє. Після перемоги Назар мріє повернутися до мирного життя та допомогти дружині відкрити власний квітковий бізнес.

«Захист своєї країни, захист Батьківщини - це один із найперших обов’язків свідомого громадянина», - каже захисник.

Одинадцять років служби. Досвід, загартований війною. І незмінний принцип - відповідати за своїх, підтримувати побратимів і доводити власними вчинками, що лідерство починається з особистої відповідальності.