Із піхотинців — у кадровики: історія бійця стрілецького батальйону із позивним Старобільськ. Боєць присвятив служінню українського народові понад 25 років життя. Без вагань долучився до бойового підрозділу, де тримав позиції та рятував поранених після ворожого обстрілу.
Нині підполковник поліції продовжує нести службу в стрілбаті, але вже на посаді працівника кадрового забезпечення.
Ще у підлітковому віці Старобільськ знав, що хоче працювати в силових підрозділах, тож наполегливо працював над собою. Закінчивши цивільний ВНЗ, згодом атестувався та став оперативником. Понад 20 років обіймав різні посади у в оперативному блоці та у превенції.
Коли ж формувався стрілецький батальйон він одним із перших залишив посаду дільничного офіцера поліції Сарненського райвідділу та долучився до бойового підрозділу.
«У відділі я був найстарший за віком, тож одразу продемонстрував приклад і рішучість нести службу на передовій».
Спочатку була всебічна підготовка, а потім — Костянтинівський напрямок. Головним завданням було разом із побратимами утримувати позиції. Поліцейський зізнається, що поруч із ворогом справді страшно й небезпечно. Одну із таких історій він не забуде ніколи.
«Ми разом із колегами несли службу на одній із позицій, коли ворог почав активно атакувати нас з усіх видів зброї. Було поранено нашого побратима на псевдо Тіша, а позиція почала горіти. Ми надали напарнику допомогу та почали евакуйовуватись через запасний вихід. Інакше могли й не врятуватись. На щастя, нам вдалося дістатися сусідньої позиції, де пораненого оглянув бойовий медик», - розповів чоловік.
У листопаді торік частина бійців стрілбату повернулися додому. Старобільск вирішив продовжити службу в поліції на посаді працівника кадрового забезпечення.
Упродовж усього перебування на війні бійця підтримували кохана дружина та двоє синів. Старший, 23-річний Максим, продовжив справу батька та вже кілька років служить працівником карного розшуку. Молодший, 17-річний Матвій, теж планує працювати у правоохоронних органах та вже наполегливо готується до вступу.
Боєць неодноразово був відзначений нагородами та має статус учасника бойових дій. Водночас зізнається, що найбільшою нагородою для нього стане Перемога України.
За матеріалами Поліція Рівненської області