Рівненщина – у центрі всеукраїнського наукового діалогу

Острог, князь Василь-Костянтин Острозький та духовна спадщина Рівненщини – у центрі всеукраїнського наукового діалогу.

XVI Всеукраїнська наукова конференція «Православ’я в Україні» цьогоріч об’єднала три знакові ювілеї: 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври, 450-річчя Острозької академії та 500-річчя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького.

Дві з цих дат безпосередньо пов’язані з Рівненщиною. Саме Острог понад чотири століття тому став одним із провідних осередків української освіти, книгодрукування та духовного життя. А постать князя Василя-Костянтина Острозького стала символом служіння своєму народові через підтримку освіти, культури та віри.

 «Для Рівненщини спадщина князя Василя-Костянтина Острозького – це не лише сторінка історії, а частина нашої ідентичності. Саме тому 2026 рік в області проголошено Роком Острозького. Ми маємо не просто вшановувати визначні дати, а глибше досліджувати цю спадщину, розповідати про неї молодому поколінню та зберігати те, що формувало українську духовну й культурну самобутність. Ідеться не лише про Острозьку академію чи стародавні книги, а й про живі народні традиції, зокрема Рівненського Полісся. Наше завдання – передати все це наступним поколінням», – наголосила начальниця Управління культури і туризму Рівненської ОДА Любов Романюк.

До наукового діалогу долучилися представники Національного університету «Острозька академія» – одного з найдавніших освітніх осередків України, який сьогодні продовжує традиції, закладені князем Острозьким. Учасники з Рівненщини представили дослідження про культурно-освітню діяльність князя, значення Острозької Біблії як пам’ятки української духовності та історичну роль Острога у розвитку національної освіти й культури. 

В обговоренні також взяли участь представники духовних навчальних та культурних установ області.

Окремий напрям конференції присвятили фольклору, звичаям та обрядовості як відображенню богословських смислів у народній традиції. Особливе місце тут посідають православні традиції Рівненського Полісся – унікальний пласт нематеріальної культурної спадщини, у якому збереглися особливості духовного життя, світогляду та обрядової культури місцевих громад. Їх дослідження і збереження допомагає не втратити зв’язок між поколіннями та краще зрозуміти культурну самобутність нашого краю.

Загалом конференція об’єднала богословів, істориків, релігієзнавців, археологів і представників провідних наукових установ, університетів та заповідників України. 

Під час пленарного засідання учасники обговорили історію українського православ’я, церковну спадщину, археологічні дослідження та діяльність визначних історичних постатей. Робота продовжилася у чотирьох тематичних секціях, присвячених Києво-Печерській лаврі, князю Василю-Костянтину Острозькому, богослов’ю, церковній історії та народним традиціям.

Співорганізаторами конференції виступили Мінкульт, Національні заповідники «Софія Київська» та «Києво-Печерська лавра», Вишгородський історико-культурний заповідник і Національний університет «Острозька академія», Православна Церква України, Київська православна богословська академія, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України.