На Рівненщині не всі громади однаково дбають про соціальні послуги для людей

Рівень доступності соціальних послуг у громадах Рівненщини суттєво відрізняється. Одні громади активно впроваджують нові сервіси та підтримують вразливі категорії населення, інші – досі не забезпечують навіть базових послуг. Це питання стало одним із ключових під час наради під головуванням начальника Рівненської ОВА Олександра Коваля.

Про загальну ситуацію доповіла директорка Департаменту соціальної політики ОДА Роза Слободенюк.

В області працюють 10 обласних соціальних закладів, 9 територіальних центрів соціального обслуговування та 27 центрів надання соціальних послуг. Водночас аналіз показав, що можливості мешканців значною мірою залежать від того, у якій громаді вони проживають.

Так, послугу супроводу під час інклюзивного навчання забезпечують Вараська, Рівненська, Полицька, Крупецька, Корецька, Зорянська та Острозька громади. У Рівному також надають послугу раннього втручання.

Сарненська громада долучилася до державного експериментального проєкту за принципом «гроші ходять за людиною» та організувала стаціонарний догляд у селищі Степань. Через механізм соціального замовлення послугу «догляд вдома» разом із громадською організацією «Соціал Центр» надають Рафалівська, Володимирецька та Антонівська громади.

У декількох громадах Рівненщини реалізується експериментальний проєкт із надання притулку та довготривалого медсестринського догляду для маломобільних внутрішньо переміщених осіб. До його реалізації долучилися громадські, благодійні та комунальні організації у Варковицькій, Степанській, Володимирецькій та Рівненській громадах. Станом на червень цього року послугою вже скористалися 244 ВПО. Проєкт дозволяє забезпечити людей, які потребують стороннього догляду, безпечним проживанням, необхідною підтримкою та соціальним супроводом.

Натомість у 20 громадах взагалі відсутня послуга соціального супроводу сімей та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, а 29 громад не забезпечують супровід сімей, де виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

«Соціальні послуги мають бути доступними незалежно від того, де живе людина – у великому місті чи невеликому селі. Ми бачимо громади, які активно впроваджують сучасні сервіси, і бачимо керівників, яким ця робота фактично не важлива. Таку ситуацію потрібно змінювати», – наголосив Олександр Коваль.

За підсумками наради громадам доручено переглянути потреби населення, розширити перелік соціальних послуг та активніше використовувати механізми соціального замовлення і міжмуніципальної співпраці.