Безбар’єрність – це не лише доступні будівлі та простори. Це також повага до почуттів, гідності й самостійності людини.
Кілька простих порад:
• Замість «Час лікує» – «Я поруч, скільки буде потрібно».
• Замість «Я тебе розумію» – «Розкажи, що зараз найважче».
• Замість «Не плач, будь сильним» – «Ти маєш право на ці почуття».
• Замість «Я все зроблю за тебе» – «Скажи, з чим допомогти, а що хочеш зробити сам».
Також важливо називати себе, коли заходите до кімнати, попереджати перед дотиком, не переставляти речі без дозволу та не нав'язувати допомогу.
Справжня підтримка – не робити все замість людини, а допомогти їй зберегти самостійність і впевненість у власних силах.
Безбар’єрність починається з нашого ставлення одне до одного. Іноді достатньо змінити кілька слів, щоб людина відчула: вона не сама.