Шановні мешканці Рівненщини!  

Сьогодні ми відзначаємо величний день – народження нашої Держави. 

29 років тому маленька дівчинка з великими синіми очима та золотавими косами зробила перші кроки до самостійного дорослого життя. Вона – як і ми усі – ще тоді не знала, які негоди та лиха будуть гартувати її волю, гідність та витримку. За цей час дівчинка виросла у молоду пані непересічної вроди та статі. Її тіло вкрите ссаднами війни та поневірянь, але вона вільна і незалежна. 

Це – наша Україна.

Яка її мрія? Бути щедрою та люблячою матір'ю до своїх діточок – усіх нас. Піклуватися, оберігати та захищати. Вона готова віддавати нам усю свою любов та силу. Вона потребує лише одного - вдячності та небайдужості.

Наша вдячність - у дбайливому ставленні до нашої землі та один до одного. Серце матері України наповнюється смутком і болем, коли вона бачить, що її діти у розбраті. Так плекаймо ж людяність та доброзичливість!

Наша небайдужість – у нашій відповідальності за свої вчинки і за долю країни. Від усіх нас залежить, яким буде її майбутнє. Бідним чи заможнім. Голодним чи ситим. У чварах чи мирним.  

Саме від нас залежить якими кольорами буде розфарбовано наше завтра! Своїми думками, діями, своїм щоденним вибором ми створюємо країну наших мрій!

Я чудово розумію, що багато хто з вас майже втратив надію на кращу долю. Багато кого виснажила боротьба з негодами та скрутою. Але ці важкі часи неодмінно минуть. Сутінки розвидняться. На блакитному небі над Україною засяє золоте сонце!..

Спокійний світанковий ранок. Свіже повітря. Щаслива родина за смачним сніданком.

Такою я бачу Україну майбутнього. І те, наскільки швидко воно настане, залежить лише від нас.

Єднаймося у нашій волі до безпечного та заможного життя! Наша земля – благословенна Богом! Щасливе життя стане нам усім винагородою за віру і стійкість!

Зі святом вас, шановні земляки!