Війна застала рівнянина 48-річного Миколу Ковальчука за кордоном, проте він швидко повернувся. Пішов у військкомат, щоб захищати Україну та рідний дім. Микола служив на Черкащині. 4 листопада йому раптово стало зле, побратими намагалися допомогти йому, проте врятувати не вдалося. Добрий товариш, чудовий сім’янин, щирий патріот, вірний захисник, якого так не вистачатиме родині, побратимам та неньці Україні.

Костопільщина прощалася із 25-річним командиром розвідувальної групи загону спецпризначення лейтенантом Сергієм Трофимчуком. Воїн героїчно загинув 30 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Павлівка Донецької області. Віддати останню шану воїну у Костополі та рідному селі Підлужне зібралася велика кількість людей: рідні та друзі, військові побратими, представники влади, духовенство та громадськість. Веселий, усміхнений, позитивний та хоробрий Сергій навіки залишиться у пам’яті близьких.

Коли розпочалася війна 42-річний Олександр Микитюк не вагаючись пішов у військомат. У Рівному йому відмовили, адже чоловік не мав військового досвіду. Так як він останні 14 років проживав із дружиною у Березному, то пішов до місцевого військкомату. Після навчання на полігоні Олександр опинився у розвідці. Військова справа йому добре давалася. Спокійний, врівноважений, позитивний – його поважали товариші та цінувало керівництво. Олександр був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня. Загинув Олександр 28 жовтня поблизу села Опитне Донецької області. Поховали Героя 6 листопада у Березному.

Слава воїнам, які захищали і захищають нашу країну попри всі загрози. Кожен сьогодні в наших серцях. Вічна памʼять полеглим за перемогу і незалежність Батьківщини!