Рівненщина попрощалася з захисниками

На Рівненщині попрощались із шістьма захисниками - Іваном Жилкою з Клесівської громади, Миколою Семьоновим зі Здолбунова, Іллею Сорочинським з Острожчини, Михайлом Ретьманом з Антонівської громади. Мешканці Дубенщини провели в останню дорогу Олександра Троценка та Дениса Перету.

Сарненщина попрощалася із військовослужбовцем Іваном Жилкою. Чоловік проживав у селі Карпилівка Клесівської громади. Воїн мужньо виконував бойові завдання на Сході країни. На жаль, захисник загинув 15 листопада на Донецькому напрямку. Івану навіки 42 роки. У нього залишилися двоє дітей, мама, брат і сестра. 

Здолбунівська громада провела в останню дорогу воїна Миколу Семьонова. Чоловік народився 13 квітня 1986 року у Здолбунові. Захисник навчався у місцевій школі, пізніше здобув професію водія у Квасилівському професійному ліцеї. Працював Микола на підприємстві «Дікергофф Цемент Україна», а згодом – водієм-далекобійником. Разом з дружиною виховували двох доньок. У червні 2024 року воїн став на захист України, пройшов навчання у Черкасах. 10 листопада захисник помер під час несення служби. 

Острозька громада попрощалась із 22-річним захисником Іллею Сорочинським. Чоловік народився в Острозі, навчався в місцевому ліцеї №1, а пізніше – в Обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Костянтина Острозького. Далі Ілля вступив до Одеської військової академії. На жаль, старший лейтенант загинув 8 листопада під час виконання бойового завдання у Донецькій області. 

Антонівська громада провела в останню дорогу Михайла Ретьмана. Чоловік 1994 року народження, був жителем села Великі Цепцевичі. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, Михайло пішов добровольцем в тероборону. Звідти разом з друзями перевівся у бойову частину. На жаль, загинув захисник 12 листопада у Сумській області, мужньо виконуючи військовий обов'язок та боронячи країну. У рідній домівці на нього чекали дружина із синочком, матір, рідні та близькі.

У Радивилові віддали шану Олександру Троценку. Чоловік народився 21 листопада 1980 року. Відданий військовій присязі та українському народу, воїн мужньо захищав Батьківщину. Солдат загинув від мінно-вибухових уражень 10 листопада 2024 року на Покровському напрямку, напередодні свого 44-річчя. Поховали захисника на сільському кладовищі.

У селі Гнатівка, що у Повчанській громаді, прощалися із 24-річним захисником Денисом Перетою. Майбутній воїн народився 13 січня 2000 року. Юнак був справжнім патріотом – ще до початку повномасштабної війни підписав контракт про проходження військової служби, а коли ворог ступив на нашу землю, з перших днів став на захист України. За час служби військовослужбовець отримав Почесний нагрудний знак Начальника Генерального штабу – «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня та почесний берет морського піхотинця – символ відваги й непохитності. Старший сержант ЗСУ загинув 9 листопада 2024 року у Курській області росії внаслідок удару FPV-дрона з боку противника. Отримані поранення виявились несумісними з життям.

Вічна та світла пам’ять воїнам. Щирі співчуття рідним та близьким.