У зв'язку з війною та тимчасовою окупацією багатьох населених пунктів України люди нерідко стикаються з проблемами при реєстрації смерті людей, які померли на таких територіях. Адже певні довідки, видані окупаційною "владою", не мають законної сили.

Повідомляють в Міністерстві юстиції України.

На території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України заява про встановлення факту смерті особи може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту смерті особи на таких територіях розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Враховуючи викладене, проведення державної реєстрації смерті особи, померлої на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, можливе відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами цієї території, за умови пред’явлення рішення суду про встановлення факту смерті, яке набрало законної сили.

За загальними ж законодавчими нормами державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою, чи рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Підставою для державної реєстрації смерті є:

• лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о);
• фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о);
• лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
• рішення суду про оголошення особи померлою;
• рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
• повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
• повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом із лікарським свідоцтвом про смерть.