За останній рік кількість медзакладів, що надають паліативну допомогу пацієнтам, збільшилась на 233 — у 2021 році договір з НСЗУ уклало 733 заклади. Це означає, що паліативна допомога стає доступнішою для пацієнта. Паліативні відділення відкриваються в невеликих містах. 

9 жовтня відзначається Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги. Паліатив — це медична та психологічна допомога для людей, які живуть з важким та невиліковними хворобами.

Паліативна допомога існує у законодавстві України з 2011 року. Але тривалий час відповідні послуги надавало всього кілька десятків закладів на всю країну.

З 1 квітня 2020 року паліативна допомога увійшла до Програми медичних гарантій.

“На пакети паліативної допомоги передбачений окремий бюджет. Це стимулювало зростання кількості закладів, які надають паліативні послуги пацієнтам.

Якщо у 2020 році ми законтрактували майже 500 закладів на паліативну допомогу, то у цьому році вже 733 медичні заклади підписали з НСЗУ договори про надання цієї послуги. Зокрема 606 закладів надають допомогу стаціонарно, ще 486 закладів мають мобільні бригади, які виїжджають до пацієнтів додому.

Доступність паліативної допомоги в регіонах великою мірою залежить від місцевої влади, яка відповідає за організацію надання медичної допомоги в громадах. Адже органи місцевого самоврядування є власниками медичних закладів. Саме місцева влада може ініціювати створення паліативних відділень або бригад у медзакладах, приймати місцеві програми надання паліативної допомоги і таким чином поліпшувати доступ до такої допомоги.

За посиланням ви знайдете мапу медичних закладів, де можна отримати послуги паліативу: https://bit.ly/3j2fmSy. Для цього слід відкрити “Карту надавачів медичної допомоги” і в полі ліворуч від мапи у фільтрі “Напрям” обрати пункт “Паліативна медична допомога”.

Національна служба здоров’я України оплачує як надання паліативної допомоги у стаціонарі, так і мобільної паліативної допомоги.

Щоб отримати пацієнту паліативну допомогу безоплатно, потрібне електронне направлення. Його видає лікар, з яким пацієнт уклав декларацію чи лікуючий лікар.

Сімейний лікар може також надавати окремі паліативні послуги і бути залученим у багатокомпонентну паліативну допомогу. Наприклад, виписувати та контролювати прийом наркотичних засобів та психотропних речовин. Але допомога на первинному рівні не рівноцінна стаціонару чи мобільним бригадам.

Безоплатні послуги для пацієнтів у паліативних стаціонарах. 

• Лікування больового синдрому, цілодобовий нагляд.
• Необхідні лабораторні дослідження: аналізи крові, сечі, копрограма, бактеріологічні та інші дослідження.
• Інструментальні дослідження: електрокардіографія, УЗД, рентгенологія та інші за потреби.
• Знеболення на всіх етапах діагностики та лікування.
• Киснева терапія та респіраторна підтримка.
• Харчування, зокрема лікувальне.
• Колісні крісла, ходунки, палиці, милиці.
• Фізична терапія, медична реабілітація, психологічна та психічна адаптація.

Паліативні мобільні бригади надають майже всі ті самі послуги вдома у пацієнта, крім тих, для яких потрібна безпосередня присутність у лікарні. Такі заклади повинні мати цілодобовий контактний номер для своїх пацієнтів.

Мобільна паліативна бригада контактує з пацієнтом не менше ніж один раз на тиждень, це може бути як безпосередній візит, так і дистанційне спілкування.