Подолання навчальних втрат та розривів в освіті, м’які соціально-емоційні навички у дітей та вчителів, Нова українська школа, інклюзивність та безбар’єрність. Про це йшлося під час обласної серпневої конференції на Рівненщині.

«На порозі нового навчального року Україна все ще у війні – війні з окупантом, який має на меті знищити українську націю. Запорука нашого майбутнього – захист і освіта наших дітей. Тому, незважаючи на війну, діти повинні вчитися. Ми зобов’язані зберегти життя і здоров’я дітей, допомогти їм подолати не лише прогалини в знаннях, а й осмислити події війни, підтримати психологічно, покращити ментальне здоров’я, подарувати радість пізнання нового. Це все допоможе витіснити травми війни і мотивувати на самореалізацію в рідній країні», - сказав перший заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін.

Основний меседж обговорень – перезавантаження і підсилення освітнього процесу на новому якісному рівні. Ці кроки впроваджуватимуть через продовження реформи Нової української школи, яка триває попри воєнні дії.

«На кожному рівні, від садочка до університету, необхідно подолати навчальні втрати та розриви в освіті. Від цього залежить життєва стійкість та активність молоді. У жодної країни немає настільки травматичного досвіду як у нас, тому найкорисніші ідеї можна тільки адаптувати і трансформувати для нашого контексту. Саме тому, м’які соціально-емоційні навички у дітей та вчителів – це пріоритет. Впевнений, із часом багатьом освітнім системам буде що перейняти з нашого унікального освітнього досвіду під час війни та післявоєнної відбудови», - зазначив директор департаменту освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський.

Під час заходу також виокремили стратегічні напрями, які цьогоріч впроваджуватимуть на Рівненщині. Серед іншого – це інклюзивність та безбар’єрність.

Як зазначили освітяни, в школах області інклюзією охоплено понад 1,7 тис. дітей, яких супроводжують 1,2 тис. вчителів-асистентів. У дитсадках – 450 вихованців. На обліку в інклюзивно-ресурсних центрах перебуває понад 8,2 тис. осіб.

«Ми завжди враховували добробут дітей, розвиток їхніх соціально-емоційних навичок, таких як життєва стійкість, адаптивність, активність, креативність, здатність приймати швидкі рішення. Для нас зміна пострадянської парадигми, яка поставила людину в центр не є новою, адже реформа НУШ продовжується. Ментальне здоров’я дитини та вчителя – це по-перше, по-друге – діагностика навчальних втрат і розривів, по-третє – здобуття твердих знань з дисциплін», - розповів куратор освіти Рівненщини Сергій Подолін.

Нагадаємо, в Україні діє програма ментального здоров’я «Ти як?», яка сприяє психосоціальній підтримці людей в станах різного ступеня тяжкості. Окрім того, в Україні визначена Національна стратегія безбар’єрного простору, що покликана зруйнувати обмеження в суспільстві. Такий простір повинен працювати за 6-ма основними напрямками: освітня, економічна, інформаційна, фізична, цифрова, суспільна та громадянська безбар’єрність. Ініціативи впроваджуються за підтримки першої леді України Олени Зеленської.