На Рівненщині відзначать 120-річчя від дня народження Олени Теліги

«Та собача мова – моя мова!.. Мова мого батька і моєї матері! І я вас більше не хочу знати! З того часу я почала, як Ілля Муромець, що тридцять три роки не ходив, говорити лише українською мовою».

Ці слова Олени Теліги стали символом її незламності, любові до України та свідомого вибору бути українкою. Її життя й творчість залишаються прикладом відданості національній ідеї, а її жертовність — нагадуванням про ціну свободи.

Рівненщина вже багато років є одним із центрів вшанування пам'яті Олени Теліги. Цей зв'язок має й історичне підґрунтя. У 1941 році поетеса працювала в Рівному в редакції газети «Волинь», яка в той час була одним із осередків українського культурного та громадського життя. На честь Олени Теліги в обласному центрі названо одну з вулиць, що сполучає мікрорайон «Ювілейний» із місцевістю Боярка. Також у Рівному вже встановлено меморіальну дошку на честь редакції газети «Волинь» та її співробітників — Олени Теліги й Уласа Самчука.

У липні на Рівненщині відбудеться низка пам'ятних заходів із нагоди 120-річчя від дня народження видатної української поетеси, публіцистки, громадської діячки, члена Організації українських націоналістів та борчині за незалежність України у ХХ столітті Олени Теліги.

Заходи проходитимуть відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках» та обласного плану, затвердженого начальником Рівненської обласної державної адміністрації Олександр Коваль 

Розпочнуться урочистості 16–20 липня відкриттям пам'ятного знака (каменя) Олені Телізі. Завершальним акордом програми стане 26 липня літературно-музична композиція до 120-річчя від дня народження Олени Теліги, яка відбудеться в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці.

Олена Теліга належить до покоління українських діячів, які боролися за незалежність не лише словом, а й власним життям. Під час нацистської окупації Києва вона свідомо відмовилася залишити місто, продовжувала працювати для української справи та була заарештована гестапо. У лютому 1942 року поетесу розстріляли в Бабиному Яру.

Її поезія й публіцистика й сьогодні звучать актуально, адже утверджують гідність, свободу, силу українського духу та відповідальність за майбутнє своєї держави. Саме тому вшанування Олени Теліги сьогодні є не лише даниною пам'яті, а й важливим внеском у збереження національної пам'яті та української ідентичності.

Запрошуємо жителів і гостей Рівненщини долучитися до пам'ятних заходів та разом віддати шану видатній українці, яка своїм життям і творчістю стала символом незламності української нації.

На фото: Олена і Михайло Теліги. Краків. 1939 рік.