У Рівненському районі попрощалися з захисником Миколою Полюховичем. Йому назавжди залишиться 34 роки. Микола народився у Рівному, там навчався, згодом служив у ЗСУ, де був прикордонником, кінологом. Після служби працював, створив сім’ю та переїхав до Здолбунова. Після повномасштабного вторгнення вирішив йти воювати. Перший бій під Бахмутом став останнім для багатьох побратимів Миколи. Він присягнувся за них помститися. І виконував свою обіцянку, воюючи на Донеччині, під Херсоном. Згодом бійців знову перекинули під Бахмут. Через поганий зв'язок із рідними спілкувався рідко, проте завжди казав, що у нього все гаразд. Серце Миколи Полюховича перестало битися 24 грудня 2022 року. В нього залишилися матір, дружина та двоє дітей.

У Смизькій громаді в останню дорогу провели земляка Олександра Сидорчука. Захиснику назавжди залишиться 35 років. Він був родом із села Берег. Після повномасштабного вторгнення росії чоловік добровільно вступив до Збройних Сил України. У вересні під час оборонного бою в районі населеного пункту Зайцеве (Донеччина) потрапив під ворожий обстріл, був поранений. Згодом Олександра Сидорчука нагородили медаллю «За поранення». Захисник загинув 19 грудня 2022 року в бою під Бахмутом на Донеччині. Військового поховали у рідному селі.

У Вараші попрощалися з двома загиблими захисниками - Миколою Чишейком та Сергієм Березним.

Миколі Чишейку назавжди залишиться 44 роки. Він був командиром відділення десантно-штурмового батальйону.  Загинув 27 грудня під час виконання бойового завдання біля міста Кремінна Луганської області. У Миколи Чишейка залишився син. Поховали Героя на кладовищі у селі Стара Рафалівка.

35-річний Сергій Березний був командиром загону спеціального призначення. Загинув 29 грудня під час виконання бойового завдання біля с. Кузьмине Луганської області. У мирному житті чоловік працював на Рівненській АЕС. Захисника поховали на кладовищі у селі Козлиничі (Маневицька громада, Волинська область).

Світла пам’ять Героям!

Співчуття рідним і близьким!