Олександр Бугайчук народився 22 жовтня 1974 року у с. Волошки. Навчався у Волошківській початковій школі, потім в Олександрійській. Після закінчення 9 класів вступив до Рівненського професійного училища № 1, де здобув кваліфікацію маляра-штукатура. Після служби в армії працював за спеціальністю у різних будівельних бригадах. Жив звичайним людським життям, не цурався фізичної роботи.

28 лютого 2022 року чоловік пішов у військкомат і був прийнятий на військову службу. Під час підготовки та бойового злагодження пройшов навчання на парамедика. У січні 2023 року Олександр був направлений для проходження служби до Запорізької області.

На жаль, молодший сержант Олександр Бугайчук загинув 29 серпня 2023 року в результаті обстрілу зі ствольної артилерії в районі н.п. Новоданилівка Запорізької області.

33-річний Микола Оліферчук - житель села Новожуків Зорянської сільської ради. Головний сержант, на жаль, загинув 20 серпня, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.

Микола мужньо виконував свій військовий обов’язок та загинув за вільне і мирне майбутнє України.

Сергій Маковійчук народився у Здолбунові. Навчався у місцевій ЗОШ №3. Любив рибалити, працювати з технікою. Закінчивши дев’ятирічку, вступив до Квасилівського професійного ліцею на спеціальність «Електрогазозварник». Отримавши диплом, Сергій розпочав свою трудову діяльність. Коли народився син Владислав, завжди знаходив вільну хвилинку, щоб провести з ним час.

У березні 2022 року Сергій став до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання. Їздив водієм на східні позиції фронту. У квітні 2023 року почав скаржитися на біль у серці. Пережив інсульт. А вже 29 серпня батьки отримали звістку з лікарні, що Сергія не стало. Він віддав своє життя за Україну.

Олександр Заруцький народився у с.Лозки Вараського району, навчався у Вараському ліцеї №2 та ПТУ ВП РАЕС. Працював столярем у санаторії-профілакторії Рівненської АЕС.

46-річний солдат служив стрільцем-зенітником у військовій частині 3045.

На жаль, серце Олександра зупинилося 29 серпня. У чоловіка залишилося двоє дітей.

44-річний Віталій Десятник народився у смт Рафалівка. Навчався на електрозварювальника у ПТУ-12, яке завершив у 1998 році. Працював у ВАТ "Південтеплоенергомонтаж". Із перших днів повномасштабного вторгнення рф за покликом серця став на захист України, 27 лютого 2022 року було мобілізовано до роти охорони Вараського РТЦКтаСП. В кінці березня 2023 року солдата було переведено до 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, де служив на посаді оператора у роті протитанкових ракетних комплексів.

Загинув 27 серпня під час виконання бойового завдання біля с.Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.

У Віталія залишилися вагітна дружина, 20-річний син та мати...

Вічна пам'ять та шана загиблим військовослужбовцям! Глибокі та щирі співчуття рідним!