У Рівненській області в останню земну дорогу провели дев'ятьох захисників, які віддали своє життя у війні з російськими окупантами: Юрія Омельчука, Олександра Зазонюка, Сергія Сала, Олександра Осійчука, Андрія Мотька, Василя Томаху, Олександра Олексійовця, Василя Дякова, Адама Дробуша.

44-річний рівнянин Сергій Сало вже був у 2018 році добровольцем у зоні проведення АТО на Сході України, тож, коли 24 лютого розпочалася повномасштабна війна, без найменших вагань пішов у військкомат. Сержант Сергій Сало служив на найгарячіших ділянках фронту. Життя військовослужбовця обірвалося на Харківщині, в районі міста Куп’янськ. Він безмежно любив свою сім'ю: дружину, сина й доньку. Сьогодні з ним попрощалися на головній площі Рівного.

30-річний стрілець-санітар десантно-штурмового батальйону Олександр Осійчук загинув 21 грудня під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області. Військовослужбовець народився та проживав у селі Городище Березнівської громади. В загиблого бійця залишилася згорьована матір, брати та сестри. На рідній Березнівщині його провели у останню земну дорогу рідні, друзі, знайомі та незнайомі люди, які вдячні Герою, за те, що ціною власного життя заплатив за наше майбутнє.

25 грудня поблизу населеного пункту Червонопопівка Сєверодонецького району Луганської області загинув солдат Олександр Зазонюк. Герой народився 11 березня 1984 року в Костополі. Після проходження строкової служби в ЗСУ Олександр вступив до Львівського національного лісотехнічного університету. В мирний час працював майстром в художній студії з виготовлення меблів. В Героя залишилися батьки, дружина та донька. Три рідні брати Олександра також захищають нашу країну від російського загарбника.

30 грудня в останню земну дорогу провели військового Юрія Омельчука з Корецької громади.

Юрій народився 12 серпня 1992 року у Річках. Закінчив місцеву школу, далі вступив у Соснівське училище, де опанував професію столяра. З початком повномасштабної війни пішов захищати Україну. 19 грудня під час наступальних дій із звільнення нашої землі загинув на Донеччині у районі Бахмута. Залишилися згорьовані батьки, овдовіла дружина та двоє маленьких діток.

Володимирецька громада у смуті. У боях за місто Кремінна загинув воїн Андрій Мотько – житель села Любахи. Він служив стрільцем десантно-штурмової бригади. 1 грудня йому виповнилось 27 років. А вже 20 грудня він загинув під час виконання бойового завдання. Поховали воїна у рідному селі Любахи.

У Сарненській громаді попрощались із захисником Василем Томахою. Воїн народився та проживав у селі Сварині, працював у Городецькому дослідному господарстві. До війська був призваний у квітні. 19 грудня під час відбиття штурмових дій противника в районі Бахмуту Донецької області отримав несумісне з життям поранення. Поховали Героя у рідних Сваринях.

Жителі Дубровицької громади провели в останню дорогу загиблого воїна Олександра Олексійовця. 42-річний уродженець села Колки захищав Батьківщину від запеклого ворога із серпня. На жаль, 22 грудня загинув під час виконання бойового завдання в районі Озерянівки Донецької області. Герой загинув внаслідок підриву на ворожій міні.

У селі Чудель Вирівської громади попрощались із загиблим воїном Василем Дяковим. 44-річний Герой став на захист рідної землі в березні цього року. 21 грудня під час виконання бойового завдання в районі Бахмуту Донецької області воїн загинув.

Березівська громада провела в останню дорогу загиблого 22-річного Героя Адама Дробуша. Житель села Познань у вересні вступив на службу за контрактом до лав ЗСУ. 26 грудня його життя спинилось в боях поблизу Соледара Донецької області. Воїн лишився вірним присязі до останнього подиху. Без сина залишились батьки.

Вічна слава вам, Герої!

Співчуття рідним та близьким. Ми пам’ятатимемо…