У Рівненській громаді прощалися із загиблим 37-річним Героєм-захисником Ігорем Метким. Ігор проживав у Квасилові. Справжній патріот, громадянин, який понад усе любив свою країну, рідну землю та свободу. Тому у перші дні нападу російського агресора він прийняв рішення, що буде зі зброєю в руках захищати рідну Україну. І навіть після бойового поранення знову повернувся на фронт. 23 червня воїн загинув, виконуючи бойове завдання поблизу села Новомайорське Донецької області. Поховали солдата у селі Нараїв Мирогощанської ТГ на Дубенщині.

Сергію Павлюку назавжди буде 31… У сім’ї він був старшим з трьох синів. На фронт Сергія мобілізували у перші дні повномасштабного вторгнення - 28 лютого. Останній бій солдата-гранатометника відбувся  26 червня поблизу села Підлісне на Луганщині - воїн загинув від уламкових поранень під час ворожого артобстрілу. Поховали Героя 29 червня в рідному селі Озеро. 

Віталій Гуменюк - іспанець українського походження, уродженець рівненського Полісся. Родина загиблого воїна з Іванчів Полицької ТГ виїхала у 2011 році на постійне проживання в Іспанію. Уже у квітні цього року Віталій повернувся на батьківщину захищати Україну від окупанта. Життєрадісний і активний, він гордився тим, що вдалося стати воїном ЗСУ, не дивлячись на складнощі через статус іноземця. 24 травня воїн відсвяткував своє 29-річчя вже на бойових позиціях. А наприкінці червня з далекої і рідної України батьки отримали страшну звістку: «Ваш син, Віталій Гуменюк, загинув під час ворожого обстрілу при виконанні військового обов'язку…». Останній бій солдата відбувся 23 червня біля села Спірне Донецької області. Поховали Героя 29 червня в селі Іванчі. 

29 червня жителі Здовбицької громади на Здолбунівщині провели в останню дорогу Героя-захисника Юрія Федорова. З 2020 року Юрій служив за контрактом в ЗСУ. 20 червня рядовий відзначив своє 55-річчя, а вже 23 червня загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області. У воїна залишилася старенька мати. Поховали військовослужбовця у Здовбиці.

На Рокитнівщині провести в останню дорогу Героя-захисника Віктора Гіса прийшли рідні та друзі, земляки та бойові побратими. Зустрічали кортеж з тілом солдата у Томашгороді коридором слави. Воїн до останнього залишився вірним військовій присязі та Україні. 22 червня Віктор отримав несумісне з життям поранення в результаті обстрілу під час виконання бойового завдання біля Лисичанська на Луганщині. Поховали 47-річного солдата в рідному селищі Томашгород.

Вічна пам'ять усім, хто загинув за українську свободу та незалежність!