Етнографічну розвідку селами Здолбунівського краю провело управління культури та туризму Рівненської ОДА.

За словами начальниці управління Любов Романюк, під час етномандрів вони не лише досліджували гастрономічні особливості та кулінарні традиції, вивчали історію походження традиційних місцевих страв. Але й спробували відтворити забуті рецепти наших пращурів.

«Вивчаючи туристично-привабливі маршрути Рівненщини, наша робоча група відвідала одну із станцій туристичного маршруту «Мальовнича Здолбунівщина», яку розробив відділ культури і туризму Здолбунівської РДА. А саме увагу групи привернула станція №3 село Кунин», - розповідає Любов Романюк.

Туристичний маршрут пролягає кунинськими пагорбами, за якими відкривається неймовірний краєвид. Окрасою села є дві Свято-Георгіївські церкви різних конфесій, які розташовані на одному подвір’ї.

Старий Свято-Георгіївський храм є не тільки пам’яткою дерев’яної сакральної архітектури, але й історично цікавий тим, що на початку ХХ століття його настоятелем був батько видатного українського письменника і перекладача Бориса Тена (Миколи Хомичевського).

Георгіївська (Юріївська) церква в Кунині походить з 1746 року. Зведена коштами парафіян. Вважають, що розписи в церкві, а також бароковий іконостас виконані митцями Львівської чи Жовківської шкіл. Сьогодні церква належить до пам'яток архітектури.

Хоча громада села розділена за ознакою віросповідання, її об’єднує прагнення зберегти давні реліквії.

Бібліотекарка із села Кунин Світлана Більчук стала ініціатором створення музею історії села, в якому експонуватимуться старі фотографії його мешканців, церковна література.

Для цього громадою села було вирішено використати церковний будинок поруч з церквою. Після його реконструкції та завдяки перемозі бібліотекарки у конкурсі міні-грантів бібліотечних ініціатив від Рівненського обласного відділення Української бібліотечної асоціації було придбано виставкові вітрини, в ньому розмістили музейну експозицію «Історія Свято-Георгіївської церкви та села Кунин.

Уроженка села Кунин,  а нині фахівець у галузі шевченкознавства Національного  музею Тараса Шевченка, Марія Антонівна Корнійчук допомогла упорядкувати експозицію, яка почала існувати в 2015 році.

Чимало експонатів для експозиції надали прихожани церков та жителі Кунина. На горищі місцевої церкви та у жителів села виявилося багато древніх артефактів, які б могли бути втрачені, якби ентузіасти не взялися б за їх упорядковування.

В музеї є багато фото та речей. Тут можна побачити вцілілі стародруки 1646 року – богослужбові книги та документи. Попри те, що більшість із них знаходили на різних горищах, всерівно гарно збереглися. Багато експонатів передані до музею краєзнавцем Мирославом Блащуком. Серед них молитвослов, датований 1786 роком. Служебник 1681 року передав місцевий житель Микола Надаховський.

 Одним із найцікавіших і найцінніших шедеврів, який пощастило отримати музею, є рушник, вишитий у 1937 році мешканкою села Кунин Анастасією Андрощук. 

Експонат оповитий легендами. На полотні дівчина зобразила себе та свого нареченого. Після того, як вони побралися, рушник почепили у хаті. Господар перебував у лавах УПА. Його саме не було вдома, коли в хату зайшли німецькі солдати. Вони побачили на рушникові вишитий тризуб і почали вивідувати у господині, де її чоловік. Того разу минулося, однак жінка вирішила випороти тризуб і замість нього вишила весільну корону. Такі рушники дуже цінні для етнографістів.

Експозицію наповнюють фотографії відомих людей не лише в Україні, а й у світі, які свого часу мешкали або якимось чином пов’язані з Кунином.

Це, зокрема, батько Бориса Тена Василь Хомичевський, який був священиком місцевої Свято-Георгіївської церкви. Вважається, що Борис Тен (Микола Хомичевський) народився у Дермані. Однак, у кліровій книзі, заповненій рукою самого Василя Хомичевського, зроблено запис про народження сина Миколи в Кунині.

Служив тут і відомий далеко за межами області священик Яків Федотов, родина якого присвятила себе боротьбі за незалежність України. Тож тут є як їхні портрети, документи, листи тощо.

Отож, тепер кожен охочий може оглянути ці експонати.

Досліджуючи давню астрономію та кулінарію Здолбунівщини, виявлено забуті рецепти та страви пращурів району.

Старовинними рецептами приготування гречаних вареників з солоним сиром та житніх пампушок поділилася жителька села Мости Ганна Мельник.

Побували в мальовничому куточку – в приватній агросадибі Володимира Максимчука та Андрія Болотнюка в селі Новий Світ, де місцеві господині Ніна Беженар з своєю донькою Наталією Козік поділилися секретами приготування  рецептів місцевих традиційних страв – «Холодна рибна юшка з грибами» та «Горобці з вишнями».

Незабутню атмосферу поїздки створив  народний аматорський  фольклорний колектив «Родовід», керівником якого є Любов Маринін та творчим натхненником  Любов Романюк, завідуюча клубом села Нова Мощаниця. У виконанні колективу прозвучали  родинно-побутові, жартівливі пісні  «За городом кози пасла», «А мій милий у лісі робить», «І сьогодні в куми, і у завтра в куми», «А я милому окунів варила».