У Рівному попрощалися з захисником Олександром Зубарем. Йому було 56 років.
Чоловік був родом із села Бутове на Луганщині. Жив у Старобільську. Мав сім'ю – дружину Ольгу, доньку Маргариту та сина Олексія.
На початку 2000-х подружжя взялося за обробку паїв, вирощували зернові, овочі, а згодом побудували теплиці.
Із 2013 року, за словами дружини Олександра Ольги, входили до громадської організації «Схід і Захід разом», робили все, щоб Україна була насправді єдиною. Мама Ольги - родом із Франківщини. Тож Зубарі возили людей на Сокальщину, в Яремче. Так само приймали делегації в себе в Старобільську.
Олександр був щирим і чесним, завжди боровся за правду, дбав про сім’ю.
Коли розпочалося вторгнення росії в Україну, чоловік добровільно пішов до лав Територіальної оборони Луганщини, а потім служив у батальйоні «Айдар». Брав участь у звільненні Новоайдару, Щастя, відзначений номерною медаллю.
3 липня автомобіль, яким їхав військовий, підірвався на ворожих мінах поблизу Лисичанська. Олександр Зубар отримав поранення. Зі страшними опіками чоловіка доправили в лікарню Дніпра. Дружина відразу приїхала до нього, аби бути поряд. Після реанімації з Дніпра чоловіка відправили в Рівне. Олександр знаходився на лікуванні в опіковому відділенні Рівненської обласної лікарні. Після довготривалої боротьби з важкими пораненнями 7 жовтня він помер.
Похоронили захисника в Рівному на кладовищі «Нове».
У воїна залишилися старенька мама, дружина, двоє дітей та внучка.
Світла пам’ять Герою!
Співчуття рідним і близьким!