На Рівненщині посилюють діалог із амбасадорами безбар’єрності
Безбар'єрність неможливо створити лише в кабінетах. Вона народжується у відкритому діалозі з людьми, які щодня долають фізичні, суспільні та комунікаційні бар'єри. Саме тому в Рівненській ОДА ініціювали зустріч з амбасадорами безбар'єрності – аби не лише обговорити проблеми, а й спільно напрацювати рішення, що можуть покращити життя людей уже сьогодні.
Заступник голови Рівненської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Олександр Терещенко зустрівся з головою правління Рівненської обласної організації УТОГ Любов'ю Глух, громадським діячем Петром Поліщуком, ветераном Євгеном Федосєєнком та заслуженим майстром спорту України Іваном Сіваком. Кожен із них має різний досвід, представляє різні спільноти, але всіх об'єднує єдина мета – зробити простір, послуги та комунікацію доступними для кожної людини.
«Вдячний кожному з вас за те, що взяли на себе важливу місію – просувати ідею безбар'єрності. Завдяки вашому досвіду ми бачимо те, що не завжди помітно людям, які не зустрічаються з такими викликами щодня. Такі зустрічі допомагають почути одне одного, систематизувати запити та разом знаходити ефективні рішення. Саме така співпраця, коли влада чує, а люди, які щодня долають бар'єри, стають співавторами змін, є основою системної роботи», – наголосив Олександр Терещенко, який на Рівненщині визначений координатором амбасадорів безбар'єрності.
Голова правління Рівненської обласної організації Українського товариства глухих (УТОГ) Любов Глух багато років відстоює права людей із порушеннями слуху. Вона акцентувала увагу на бар'єрах у комунікації та доступі до інформації. Однією з пропозицій Олександра Терещенка у межах зустрічі стало створення цифрового застосунку для покращення комунікації глухих людей та із порушенням слуху. До реалізації цієї ініціативи планують залучити ІТ-фахівців.
Євген Федосєєнко – ветеран, людина з інвалідністю внаслідок війни, спортсмен і провідний фахівець із соціальної роботи КЗ «Ветеранський простір» РОР. Він допомагає побратимам адаптуватися до нових життєвих обставин, спираючись на власний досвід. Під час зустрічі Євген порушив питання фізичної доступності громадських просторів і розвитку сучасних цифрових сервісів для людей з інвалідністю. Зокрема, запропонував масштабувати проєкт «Ветеран PRO» на рівень області, зробивши його доступним для ширшого кола користувачів. У Рівненській ОДА повідомили, що вже напрацьовують проєкт ШІ-агента, який допомагатиме людям швидко отримувати необхідну інформацію та послуги.
Іван Сівак – спортсмен Рівненського регіонального центру «Інваспорт», багаторазовий чемпіон світу та Європи з параспортивних танців на кріслах колісних та інструктор першого контакту для людей із травмами спинного мозку. Він поділився досвідом роботи в ГО «Група активної реабілітації», яка допомагає військовим адаптуватися до нового життя після поранень.
Керівник відокремленого підрозділу Всеукраїнської ГО людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Рівненській області Петро Поліщук із народження має порушення зору. Проте це не завадило йому як громадському діячу створювати проєкти для того, аби незрячі та слабозорі люди відчували себе важливою частиною суспільства, а суспільство приймало їх і йшло на зустріч. Він розповів про ініціативу зі встановлення звукових маячків. Така технологія вже працює у 5 закладах Рівного та допомагає таким людям самостійно знаходити вхід до будівель. Під час зустрічі обговорили можливість поширення цього проєкту в громадах області, де така потреба є найбільшою.
Символічно, що зустріч відбулася в Рівненській обласній бібліотеці – просторі, який уже сьогодні демонструє принципи безбар'єрності в дії. Тут облаштовано доступний вхід, працює інклюзивний ліфт, встановлено таблички зі шрифтом Брайля, сайт відповідає найвищим стандартам цифрової доступності – 10 з 10 балів, проводяться безкоштовні навчання цифрової грамотності для людей старшого віку, а працівники пройшли відповідну підготовку щодо роботи з відвідувачами з різними потребами.
Під час зустрічі вдалося не лише окреслити проблемні питання, а й визначити конкретні напрями подальшої роботи. Серед них – покращення доступності інфраструктури для маломобільних людей, створення цифрових сервісів із використанням штучного інтелекту, навчання громадськості проєктному менеджменту та посилення комунікації із громадами.