На Рівненщині провели останнім земним шляхом чотирьох військовослужбовців, які загинули за незалежність України - Павлом Новаком з Дубенщини, Тарасом Демянюком та Володимиром Павлюком з Рівненського району, Святославом Ковтуніком - з Вараського.
Рівненська та Вербська громади попрощались із Павлом Новаком. Чоловік народився 1 липня 2000 року в селі Верба Дубенського району. Закінчив місцеву школу та здобув фах «Машиніст тепловозу» та «Слюсар-механік рухомого ремонтного складу» у Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту. Павло пройшов строкову службу у армії та підписав контракт із Збройними силами України. Воїн фактично з літа 2020 року стояв на захисті країни. У складі Сил оборони Павло брав участь у всіх знакових подіях російсько-української війни - звільнення Київщини, Харківщини, Херсонщини, обороні Соледара, Бахмута, Купʼянська. Молодший сержант Павло Новак нагороджений «Золотим хрестом», медаллю «Честь, Слава, Держава», «Козацький хрест», нагородним пістолетом від начальника ГУР МО та годинником від Президента Володимира Зеленського, Відзнакою Обʼєднаних Сил. Загинув Герой 4 жовтня 2024 року на Харківському напрямку. Поховали військовослужбовця селі Верба.
Білокриницька та Дережненська громади віддали останню шану захиснику Тарасу Демянюку. Чоловік народився 25 квітня 1987 року, житель с.Шубків, тривалий час із сім’єю проживав у селі Постійне Деражненської громади. У Збройних силах України Тарас служив на посаді санітара евакуаційного відділення медичної роти. Загинув молодший сержант 5 жовтня 2024 року внаслідок ворожого авіаційного удару, керованими авіаційними бомбами на Харківському напрямку.
У Здолбунівській громаді віддали шану Володимирові Павлюку. Чоловік народився на Дубенщині. Пізніше родина переїхала в Здолбунів. Навчався у міській ЗОШ І-ІІІ № 6. Закінчивши навчання, вступив до Національного університету водного господарства та природокористування та здобув спеціальність теплоенергетика. Згодом працював в КП «Здолбунівкомуненергія». Володимир завжди був добрим, відповідальним та врівноваженим. Дуже любив дружину та донечку Іринку, з якою проводив багато часу. У мами був єдиним сином. До лав ЗСУ його мобілізували у квітні 2022 року. Пройшов навчання в Одесі. З 15 травня 2022 року він - старший лейтенант, помічник начальника розвідки розвідувального відділення штабу 36 окремої бригади морської піхоти. Володимир дослужився до звання майора. Мужньо боронив Україну на пекельних напрямках Донецької, Миколаївської, Чернігівської Запорізької, Херсонської, Харківської областей. З жовтня 2024 року Володимир Павлюк, відданий військовій присязі та вірний українському народу, загинув на Полтавщині внаслідок ракетного удару з боку противника. Він провів на війні два роки і шість місяців. Йому назавжди 41…
Святослав Ковтунік народився у с.Більська Воля Вараського району, навчався у місцевій школі. У червні 2023 року приєднався до лав ЗСУ. Захищав Україну у складі 3-ої окремої танкової Залізної бригади на посаді водія санітара медичного пункту 2 стрілецького батальйону. 5 жовтня 52-річний сержант отримав смертельне поранення в районі населеного пункту Першотравневе Ізюмського району Харківської області. Вдома на Святослава Павловича чекали мати, рідні брати, сестри, четверо дорослих дітей та 8 онуків.
Вічна пам'ять, доземний уклін загиблим Воїнам! Щирі співчуття рідним, друзям, військовим побратимам полеглих!