На Рівненщині відзначили адміністраторів ЦНАП
Понад 504 тисячі адміністративних послуг надали жителям Рівненщини за перше півріччя 2026 року. За кожною з них - людина, яка прийшла оформити документ, зареєструвати народження дитини, вирішити майнове питання чи отримати необхідну послугу. І часто саме адміністратор ЦНАП стає тим фахівцем, з якого починається взаємодія людини з державою.
Напередодні Дня адміністратора ЦНАП в області відбулися урочистості. Працівникам галузі за професійну роботу та щоденну комунікацію з людьми вручили відзнаки. До привітань долучився заступник голови Рівненської ОДА Олександр Терещенко.
«Адміністратор ЦНАП - це людина, яка фактично бачить мешканця громади від народження і до кінця його життя. Тут реєструють дитину, оформлюють документи, вирішують майнові питання, отримують соціальні послуги. За одним віконцем можуть зустрітися молода сім’я, ветеран, людина старшого віку. Тому ця робота - далеко не лише про документи. Вона про людей, їхні потреби та довіру до держави. І, мабуть, немає іншої професії, де за робочий день можна стільки разів побувати в чиїхось важливих життєвих моментах», - зазначив Олександр Терещенко.
Нині в області функціонує 60 ЦНАПів, 17 територіальних підрозділів, 112 віддалених робочих місць та 33 старости, на яких покладено обов’язки адміністраторів. Загалом це 222 точки доступу до послуг.
Цьогоріч такі центри відкрили у Ярославицькій, Підлозцівській та Малолюбашанській громадах. Ще у чотирьох - Каноницькій, Вербській, Повчанській та Семидубській - триває робота над їхнім створенням.
Послуги поступово наближають і до жителів віддалених сіл. Із 238 старостинських округів області у 189 вже працює один із форматів доступу - віддалене робоче місце, територіальний підрозділ або староста, який виконує функції адміністратора. Таким чином, охоплення становить 79%.
Для людей, яким складно самостійно дістатися до центру, 17 установ області використовують «Мобільні кейси». Вони дають змогу працювати безпосередньо у віддалених населених пунктах та обслуговувати людей старшого віку, людей з інвалідністю й інших маломобільних груп. Окрему увагу зосереджують безбар’єрності.
Водночас перед громадами стоять нові завдання. Серед них - розширення переліку послуг, цифровізація процесів та посилення кадрової спроможності.
«Ми маємо рухатися до простого принципу: людині не повинно бути важливо, скільки установ стоїть за послугою. Вона має знати, куди прийти, отримати зрозумілу відповідь і вирішити своє питання без зайвих поїздок та бюрократії. Саме таким має бути сучасний сервіс у громаді», - наголосив Олександр Терещенко.
Більше фото за посиланням.
