На Рівненщині віддали останню шану п'ятьом Захисникам
09.00 - хвилина мовчання…
На Рівненщині віддали останню шану п'ятьом захисникам – Віталію Вірчику та Петру Шмиру із Малолюбашанської громади, Олександру Чернявці з Острожчини, Юрію Кореві із Головинської громади та Сергію Бякову зі Шпанова.
Віталій Вірчик народився 1970 року в селі Лісопіль. У лютому 2022 року приєднався до лав Збройних сил України. Проходив службу у складі 1 стрілецької роти на посаді водія-електрика. 7 грудня 2024 року воїн загинув під час виконання бойового завдання на території Сумської області. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Лише згодом, після проведення експертиз та офіційного підтвердження, його тіло було ідентифіковано. Поховали захисника на Костопільському кладовищі «Нове».
Петро Шмир народився 20 грудня 1976 року в селі Борщівка. У лютому 2022 року вступив до лав Збройних сил України. Служив кулеметником у складі 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти. 7 грудня 2024 року воїн загинув разом із побратимами. Після запеклого бою зв’язок із військовослужбовцями було втрачено. Відтоді він вважався зниклим безвісти. Лише зараз його тіло знайшло вічний спочинок на рідній землі. Поховали захисника на кладовищі у селі Борщівці.
Олександр Чернявка народився 21 жовтня 1972 року в селі Мощаниця Рівненського району. Служив старшим солдатом. На жаль, життя захисника обірвалося на Донецькому напрямку.
Юрій Корева народився 13 жовтня 1979 року в селі Ставок. Закінчив місцеву школу, згодом - Костопільський медколедж. Багато років працював завідувачем Звіздівського фельдшерсько-акушерського пункту. Служив у Збройних силах України, після чого розпочав власну справу. 26 лютого 2022 року став на захист державних кордонів України. Від 3 грудня 2024 року Юрій вважався зниклим безвісти. 7 грудня 2024 року Юрій загинув під час виконання бойового завдання на Сумщині. Поховали воїна на місцевому кладовищі.
Сергій Бяков народився 5 січня 1986 року у селі Шпанів. У 2001 році закінчив загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів. У 2004 році завершив навчання в Квасилівському професійному ліцеї, де здобув професію електрогазозварювальника та рихтувальника кузовів. У 2004-2005 роках проходив строкову військову службу на Хмельниччині. Згодом працював у місті Рівне. З вересня 2022 року боронив країну від ворога. У серпні 2023 року був поранений та, попри травми, після реабілітації повернувся на фронт. У 2024 році був нагороджений відзнакою Міністра оборони України «За поранення». Також відзначений медаллю «Ветеран війни». На жаль, 11 липня 2025 року старший солдат передчасно помер.
Схиляємо голови у скорботі!
