Засідання провели заступники голови Рівненської ОДА Людмила Шатковська та Олександр Терещенко.
«Роль громадського сектору тут надзвичайно важлива. Нам треба чути пропозиції й разом знаходити рішення. Водночас маємо більше розповідати про вже реалізовані зміни. На Рівненщині створюють інклюзивні укриття, модернізують вхідні групи до театрів, соціальних установ, облаштовують доступні санітарні кімнати. Люди повинні бачити ці напрацювання, – зазначила Людмила Шатковська.
Наразі більшість пунктів плану перебувають у стадії реалізації. За словами Олександра Терещенка, головне завдання – не формальне виконання, а реальні зміни для людей.
«Безбар'єрність – це значно більше, ніж фізична доступність. Це цифрові сервіси, якісний інтернет, зрозуміла інформація та рівний доступ до державних послуг незалежно від місця проживання чи життєвих обставин. Ми маємо оцінювати не кількість виконаних заходів, а їхній реальний результат для людей», – наголосив Олександр Терещенко.
Як приклад, він нагадав, що офіційний сайт Рівненської ОДА за результатами моніторингу базової доступності державних вебресурсів отримав максимальну оцінку – 10 із 10 балів, продемонструвавши найкращу динаміку серед обласних військових адміністрацій.
Окремий напрям роботи – щорічний моніторинг безбар'єрності об'єктів фізичного оточення та послуг. Із 1 червня він триває у громадах Рівненщини. Фахівці оцінюють доступність житлових будинків, закладів громадського харчування, готелів, АЗС та інших об'єктів. До 31 серпня результати внесуть до системи ГО «ЛУН Місто», після чого вони будуть оприлюднені на інтерактивній Мапі безбар'єрності.
Про результати роботи та пріоритети на друге півріччя розповіла уповноважена з питань безбар'єрності Рівненської ОДА Оксана Ситницька. Серед ключових завдань – моніторинг виконання заходів за всіма шістьма напрямами, навчання відповідальних осіб у громадах, оцінка доступності адміністративних будівель, ЦНАПів, закладів освіти, охорони здоров'я і культури, а також популяризація Довідника безбар'єрності.
Під час засідання представники громадського сектору озвучили низку практичних пропозицій.
Інна Коломієць, член громадської організації «Центр інтеграції», поділилася досвідом використання Довідника безбар'єрності у Центрах Життєстійкості та наголосила на необхідності посилити інформаційну роботу в невеликих громадах.
Амбасадорка безбар'єрності на Рівненщині, голова правління обласної організації УТОГ Любов Глух акцентувала увагу на важливості інклюзивної комунікації. Разом із представником ВГО людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» Петром Поліщуком вона проводить навчання для державних службовців, допомагаючи формувати культуру безбар'єрного спілкування.
Окрему увагу приділили підтримці ветеранів. Петро Поліщук висловив готовність допомагати захисникам, які втратили зір, адаптуватися до цивільного життя. Начальниця Управління з питань ветеранської політики ОДА Марина Корольова запропонувала поширити на інші громади досвід Рівного, де працює Неля Новачук – єдина в області фахівчиня із супроводу ветеранів, яка володіє українською жестовою мовою. Це дозволить зробити державні послуги доступнішими для ветеранів та членів їхніх родин із порушеннями слуху.
Ветеран Андрій Собурай наголосив, що принципи безбар'єрності необхідно активніше впроваджувати саме у невеликих громадах, саме там люди мають щодня відчувати реальні зміни.
До слова, нині в області вже сформовано систему координації політики безбар'єрності: у кожній із 64 територіальних громад та Рівненській ОДА визначено уповноважених із цих питань – загалом 65 відповідальних осіб - https://mindev.gov.ua/.../uploaded.../rivnenska-oblast.pdf
Учасники засідання були одностайними: наступним кроком має стати розвиток мережі амбасадорів безбар'єрності на рівні районів і громад. Саме вони – ветерани, представники громадських організацій, фахівці центрів життєстійкості та активні мешканці – можуть стати рушійною силою змін у громадах і допомогти зробити політику безбар'єрності ближчою до кожної людини.