Механізм подання заяв та маршрут людини від першого звернення до отримання допомоги у заповненні обговорили у Центрі життєстійкості в Рівному. До зустрічі долучилися представники ЦНАПів, органів соцзахисту та фахівці із супроводу ветеранів. Ще майже 100 працівників Центрів життєстійкості взяли участь онлайн.
«Важливо, щоб людина, яка постраждала внаслідок війни, могла отримати необхідну інформацію безпосередньо у своїй громаді. Тому підготовка тих, хто працює з громадянами, є важливою частиною цієї роботи», – зазначив заступник голови Рівненської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Олександр Терещенко.
Один із ключових акцентів – чіткий маршрут для людини, яка хоче подати заяву до Реєстру збитків. Якщо такий запит надходить до фахівця громади, він може перенаправити людину до Центру життєстійкості. Там допоможуть з’ясувати, чи може вона подати заяву, які документи потрібні та пройти процедуру подання.
ГО «Центр Інтеграції» спільно з МОМ системно готує команди Центрів життєстійкості до роботи із заявами. Понад 200 фахівців уже пройшли спеціалізовані навчання щодо репарацій, фіксації завданої війною шкоди та подання заяв до Міжнародного реєстру збитків.
Крім того, 39 Центрів життєстійкості у шести областях України, де надавачем послуг є ГО «Центр Інтеграції», отримали від Міжнародної організації з міграції (МОМ) технічне забезпечення для роботи з такими зверненнями. З них 26 працюють на Рівненщині.
Захід організували Рівненська ОДА та ГО «Центр Інтеграції» у партнерстві з МОМ.
Нагадаємо, нещодавно перелік категорій заяв збільшився і становить 19 пунктів. Більш детально з ними можна ознайомитися за посиланням https://rd4u.coe.int/uk/faq