Пані Тетяна Тарасенко — внутрішньо переміщена особа з Донеччини. Війна забрала в неї дім, спокійне життя та найдорожче — сина. Її Олександр загинув 21 листопада 2024 року на полі бою за Україну. Нині Тетяна Павлівна мешкає у Варковицькій громаді, у місцевому шелтері. Попри втрату, жінка знайшла в собі сили робити добро для інших. Власним коштом вона облаштувала біля шелтера дитячий майданчик на честь свого сина.
Тепер це місце, де щодня лунає дитячий сміх, народжується радість і живе надія. Майданчик став не просто простором для дитячих ігор, а символом безмежної материнської любові, світлої пам’яті про Героя та віри в майбутнє дітей.
Вчинок Тетяни Павлівни нагадує: навіть після найтяжчих втрат можна знаходити сили творити добро, дарувати тепло й підтримувати тих, хто поруч.
Олександр Ломанцев народився 4 серпня 1980 року. До початку повномасштабного вторгнення проживав у селі Іллінка на Донеччині. У квітні 2024 року разом із матір’ю переїхав до Варковицької громади. У серпні 2024 року Олександр долучився до лав захисників України, а в листопаді у бою він загинув. 27 листопада Варковицька громада зустріла захисника, утворивши живий коридор пошани. Церемонія прощання відбулася у місцевому храмі. Олександра Ломанцева поховали на кладовищі у селі Варковичі.