Як Рівненщина вибудувала інклюзивні сервіси під час війни — кейс представили у міжнародному бюлетені UBC
Досвід Рівненської області у створенні інклюзивних соціальних сервісів під час війни представили у бюлетені Союзу балтійських міст (UBC) — міжнародної мережі для обміну практиками, партнерств і залучення ресурсів.
Рівненщина приєдналася до UBC кілька років тому й сьогодні використовує цю платформу як для обміну досвідом, так і для представлення власних рішень — зокрема для посилення міжнародної присутності, розширення партнерств і залучення ресурсів у розвиток соціальних сервісів.
Так, після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році тилові регіони України зіткнулися з необхідністю оперативно приймати та інтегрувати велику кількість евакуйованих.
Рівненщина загалом прийняла понад 88 000 внутрішньо переміщених осіб, із яких близько 50 000 залишилися в області на тривалий період.
Швидко стало очевидно, що люди, які прибувають до нового міста, часто не знають, куди звернутися по допомогу. Брак інформації, стрес і незнайомість із місцевими установами створювали суттєві бар’єри у доступі до послуг.
Відповіддю на ці виклики стало впровадження простору за принципом «єдиного вікна» — місця, де можна отримати комплексну допомогу в одній локації.
Ця ідея втілилася у проєкті «Рецепція евакуації з багатофункціональними сервісами», реалізованому за підтримки Гуманітарного фонду для України» (UHF).
Завдяки співпраці Рівненської обласної державної адміністрації, ГУ Національної соціальної сервісної служби у Рівненській області, а також чотирьох громадських організацій — зокрема БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне», ГО «Агенція сталого розвитку міста», ГО «Центр Інтеграції», РОО ВГО «Громадянська мережа ОПОРА / Рівне» — у Рівному відкрили Простір Інтеграції. Він став прикладом ефективної міжсекторальної взаємодії, що дозволяє швидко реагувати на гуманітарні виклики та посилювати спроможність місцевих громад.
Окрему цінність цієї моделі формує підхід «рівний рівному» — коли допомогу надають люди з подібним життєвим досвідом.
Юлія Кононова — внутрішньо переміщена жителька Херсона, яка після евакуації допомагає іншим родинам адаптуватися та знаходити необхідні сервіси.
Інна Коломієць – дружина ветерана, працює з жінками, які переживають втрату або невизначеність, а також підтримує родини військових і ветеранів.
Олександр Українець – ветеран, який після поранення долучився до супроводу інших військових на шляху відновлення.
Поліна Гасянок – переселенка з Бердянська, працює над розвитком соціальної згуртованості та проводить групи підтримки, зокрема для жінок старшого віку.
Такий підхід підвищує довіру до сервісів і робить допомогу більш чутливою до реальних потреб людей.
Ініціатива отримала продовження у створенні Центрів життєстійкості — проєкту Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності України в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої Оленою Зеленською.
Сьогодні цю модель масштабовано більш ніж у 30 громадах Рівненської області.
Рівненський кейс демонструє, що інклюзивність — це передусім про системну взаємодію, партнерство та довіру.
«Цей досвід демонструє, що навіть в умовах війни важливо будувати системні, доступні та орієнтовані на людину сервіси. Водночас для нас важливо, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та підтримці Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції цей приклад стає видимим на міжнародному рівні і може бути корисним для інших громад», — зазначила заступниця голови Рівненської ОДА Людмила Шатковська.
Ознайомитися з повним випуском бюлетеня можна за посиланням:
