Рівненщина презентувала на всеукраїнському рівні елементи нематеріальної спадщини
Повстанська юшка, дудка-викрутка, бортництво, водіння «Куста» та ще багато унікальних елементів нематеріальної спадщини – усе це Рівненщина презентувала на всеукраїнському рівні.
У межах відзначення Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини у Національному музеї народної архітектури та побуту України відбувся фестиваль «Жива культура – живий світ». Свої надбання представили більшість регіонів нашої держави.
«Рівненщина за правом пишається елементами нематеріальної культурної спадщини та людьми, які плекають традиції, ремесла, гастроспадщину, обряди й святкування. На запрошення Міністерства культури та стратегічних комунікацій України ми представили свою неповторну палітру нематеріальної спадщини. Наша область була дуже гідно представлена, тож за результатами маємо низку запропонованих проєктів», – розповіла начальниця Управління культури і туризму Рівненської ОДА Любов Романюк.
Не залишили байдужими відвідувачів: повстанська юшка з дубовим листям і грибами від господинь Мізоцької громади – Вікторії Прокопчук, Наталії Козік та Ніни Беженар;
голубці з млинцями – носіїв традиції зі списку НКС України Світлани Атаденко, Інни Бурмай та Наталії Мелих із Радивилівської громади;
рачинські цибульники від Наталії Андріюк (Тараканівська громада);
поліський мацик від Людмили Котяш та Наталії Верес (Дубровицька громада), а також Марії Конди й Наталії Петрович (Вараська громада).
Вразив і гречаний кисіль від Тамари Бурячок із Соснівської громади. Ця гастроспадщина нині у регіональному переліку, але є всі підстави сподіватися, що незабаром вона стане й частиною Національного реєстру.
Серед елементів, уже визнаних на всеукраїнському рівні, – бортництво. Носій традиції, бортник Олександр Котяш із Дубровицької громади, частував відвідувачів лісовим медом і показував, як саме його добувають. Також у локації «Полісся» відбулася лекція «Бортництво: освіта, традиції та історичні витоки» за участю директорки Сарненського історико-етнографічного музею Вікторії Дашко.
Ремесла краю представили носії традиції «Писанка», занесеної до репрезентативного списку НКС ЮНЕСКО, – заслужені майстрині народної творчості України Наталія Дребот та Вікторія Степанюк.
Інший унікальний елемент, що вже в Національному переліку і просувається до ЮНЕСКО, – «Поліська дудка-викрутка». Її демонстрував носій, дослідник і фольклорист Юрій Ковальчук.
Серед мистецьких традицій Рівненщини – серпанкове ткацтво із села Крупове Дубровицької громади, яке презентували заслужений майстер народної творчості України Ніна Михайлівна Рабчевська та майстриня Ніна Іванівна Рабчевська. Прикрасою експозиції стали вишиті рушники й сорочки від заслуженого майстра народної творчості України Орисі Рябунець, майстринь Людмили Рябунець, Юлії Гончарової (Рівне), Любові Пасічник та Олесі Ярощук (Вараш). Зацікавили й видання дослідників вишивки: «Сарненський жіночий стрій початку ХХ ст.» (Вікторія Дашко, Любов Пасічник) та «Вишивка Рівненщини. Сарненський район» (Юлія Гончарова).
Відвідувачі фестивалю мали змогу побачити відтворення прадавнього обряду «Водіння Куста у Сварицевичах» (Дубровицька громада), занесеного до Національного переліку. Звучала «дудка-викрутка» Юрія Ковальчука та традиційний поліський солоспів у виконанні Алли Ковальчук. Живу традицію весільного обряду «Читання Корони», що побутує на півдні Рівненщини (село Рачин, Тараканівська громада), представляла Алла Грабар, яка ділилася знаннями про цю зворушливу частину весілля.
Завершальним акордом стало яскраве представлення народного аматорського фольклорно-автентичного ансамблю «Троян» із села Люхча Сарненської громади. Побутові танці Люхчі – дробна полька та «печоне порося» – об’єднали в дружнє коло всіх охочих.
