«Німець»: той, хто не залишає своїх

Позивний «Німець» отримав не за походження. «Хлопці самі придумали. Кажуть — коротко, чітко. А ще, мабуть, бо я мовчазний», — усміхається Андрій.

На фронт він прийшов у 2022-му, з перших днів повномасштабного. До того — строкова служба в МНС, охорона, заробітки за кордоном. А коли почалося вторгнення — без вагань підписав контракт і став у стрій 2-го батальйону.

Спочатку — звичайний піхотинець. Згодом — бойовий медик. На Донеччині Андрій пройшов усе — вогонь, евакуації, втрати. «Є речі, які не хочеться згадувати. Коли витягуєш побратима — спаленого, з розірваним тілом… Це не забувається. Але я завжди витягував своїх. Жодного не залишили».

Між боями рятував не лише людей — навіть котів. «Одному лапку зашив. Потім кіт пішов — значить, одужав».

Каже, побратими стали ближчими за рідних:

«У цивільному друзі не завжди прийдуть на допомогу. А тут — завжди. Ми разом виживали, разом і стоїмо. Побратим — це той, кому можеш довірити життя».

«Німець» — із тих, на кому тримається армія. Він несе свій фронт мовчки — рятуючи життя, тримаючи себе, щоб вистояти разом із побратимами.