Прогноз щодо інформзагроз на другу половину вересня 2025 року
1. Продовження дискредитації гарантій безпеки для України
Центр прогнозує, що росія не послаблюватиме інформаційну атаку на ініціативи щодо міжнародних гарантій безпеки для України. Протягом другої половини вересня кремлівська пропаганда продовжить нав’язувати думку про «фіктивність» будь-яких безпекових зобов’язань Заходу перед Києвом. Зокрема, очікується тиражування заяв, що без участі самої росії будь-які домовленості щодо гарантій – «порожній звук». Пропагандисти та посадовці рф стверджуватимуть, що обговорення гарантій безпеки без москви – це «шлях у нікуди», натякаючи на необхідність включення рф як гаранта на умовах, вигідних кремлю. Цей меседж покликаний підірвати довіру до формату «коаліції охочих» західних держав, а також виправдати ультиматуми росії нібито турботою про реальну безпеку.
Іншим напрямом дезінформації стане маніпулювання прикладами минулих обіцянок, щоб посіяти зневіру в нинішніх. Будуть розкручуватися тези про «скорочення підтримки» з боку США та ЄС. Будь-які затримки чи труднощі в реалізації двосторонніх безпекових домовленостей (наприклад, у ратифікації угод або виділенні допомоги) подаватимуться як доказ небажання Заходу реально захищати Україну. Через підконтрольні рф медіа просуватимуться вкиди з тезами, нібито «Україну використають і покинуть напризволяще», щоб посіяти зневіру українських громадян у союзниках і спровокувати тиск на керівництво держави щодо пошуку компромісів з росією.
2. Дискредитація 19-го пакету санкцій ЄС та координації з США
На другу половину вересня припадає підготовка та введення в дію 19-го пакету санкцій Євросоюзу проти рф, який Брюссель узгоджує у тісній координації з Вашингтоном. Центр прогнозує спрямування російської пропаганди на дискредитацію як самого документа, так і єдності між США та ЄС з санкційного питання. Пропагандисти кремля посилено поширюватимуть наратив про «втому Європи від санкцій» та стверджуватимуть, ніби серед союзників наростають розбіжності. Особливо акцентуватимуть увагу на чутливих аспектах 19-го пакету – наприклад, можливому включенню до нього нових російських банків чи обмежень проти компаній третіх країн (Китаю, Індії тощо) за обходження санкцій. Такі рішення росія подаватиме як доказ, що США «диктують» Європі свої умови, а окремі країни ЄС нібито незгодні і гальмують ухвалення пакету. Будь-які затримки або суперечки в процесі узгодження кремлівська пропаганда виставить як «розкол Заходу».
Окрім цього, російські медіа традиційно наголошуватимуть на «неефективності» всіх попередніх санкційних раундів і стверджуватимуть, що економіка рф «адаптувалася та зростає» всупереч санкціям. Будуть маніпулювати даними про економічні труднощі в Європі – зростання цін, енергетичну кризу, – щоб підкріпити тезу, буцімто санкції більше шкодять ЄС, ніж росії. В інформаційному просторі активно розганятимуться меседжі, що нові санкції «марні» і тільки шкодять Європі та провокують конфлікт із важливими партнерами (наводитимуть приклад Китаю, проти якого можуть ввести обмеження за співпрацю з рф). Мета цієї кампанії – посіяти сумніви серед європейської громадськості щодо доцільності посилення санкційного тиску й похитнути рішучість західних еліт у запровадженні 19-го пакету.
3. Завершення навчань «Захід-2025» у білорусі та нагнітання на кордонах
Центр очікує, що після завершення активної фази спільних російсько-білоруських навчань «Захід-2025» (що тривали з 12 по 16 вересня) російська пропаганда продовжить експлуатувати тему цих маневрів для інформаційного тиску. кремль подасть результати навчань як «успішну демонстрацію сили» Союзної держави, стверджуючи, що війська відпрацювали умовні удари по Україні та оборону від сил НАТО. Також і далі розганятимуться повідомлення про нібито підготовку НАТО до війни проти росії та ймовірність нового наступу на Україну з території білорусі. Такі повідомлення мають на меті виправдати політику рф перед власним населенням, посилаючись на уявну загрозу, психологічно тиснути на українське суспільство та командування, змушуючи тримати значні сили на північному напрямку.
Пропагандистські ресурси наголошуватимуть, що Захід нібито «злякався» навчань після російської атаки на Польщу 10 вересня. Як «доказ» також можуть наводити рішення Польщі тимчасово закрити деякі прикордонні переходи під час маневрів або посилення охорони кордону сусідніми державами, подаючи це як перемогу стратегії залякування з боку рф. Паралельно кремль продовжить розкручувати наратив про «вичерпаність ресурсів ЗСУ»: мовляв, Україна виснажена настільки, що будь-який новий фронт на півночі призведе до її військового краху. Вкиди про можливе повторне вторгнення з білорусі, ракетні удари чи нову хвилю мобілізації в рб з’являтимуться і надалі, вже після завершення навчань – з метою зберегти атмосферу страху та невизначеності. Ця інформаційна операція покликана підтримувати напруження у прикордонних регіонах України та тиснути на Захід, демонструючи буцімто постійну готовність рф до ескалації.
4. Кампанія після вбивства Чарлі Кірка
Центр прогнозує, що російська пропаганда активно використовуватиме тему вбивства американського політичного активіста Чарлі Кірка для формування наративу про нібито «український слід» у цьому злочині. Очікується, що ключова лінія кампанії буде побудована навколо тверджень, що нібито Україні вигідна його смерть, адже Кірк неодноразово виступав із критикою на адресу Києва та засуджував підтримку України з боку США. Пропагандисти намагатимуться подати цей злочин як «помсту українців».
Також можна прогнозувати активне використання порівнянь вбивства Кірка з іншими нападами. До прикладу, уже зараз у медіа з’являються паралелі із замахом на прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, обидва трактуються як «атаки на тих, хто виступає проти допомоги Україні». Таким чином російська пропаганда намагатиметься довести існування «системної кампанії терору», в якій Київ відіграє ключову роль.
У рамках кампанії також можлива активізація російських ботоферм, які намагатимуться вплинути на громадську думку в США через просування антиукраїнських наративів.
У підсумку ця кампанія матиме кілька цілей: посіяти сумніви в американському суспільстві щодо України, посилити внутрішній політичний розкол у США, представити Київ як «небезпечного» і «ненадійного» партнера, а також закріпити за росією образ «жертви світової змови».
5. Маніпуляції під час Генеральної Асамблеї ООН і Дня миру
Напередодні та під час сегменту високого рівня Генеральної Асамблеї ООН Центр прогнозує, що росія активізує дипломатичну і медіакампанію, нав’язуючи власне бачення «мирного врегулювання». кремль використає трибуну ООН, щоб звинуватити Захід у «небажанні миру». Особливий акцент пропаганда зробить 21 вересня, у Міжнародний день миру: російські рупори просуватимуть тезу, нібито тільки москва прагне миру, тоді як Київ і його союзники «продовжують розпалювати конфлікт». Заяви російських посадовців будуть сповнені риторики про «неоколоніалізм Заходу» та закликів до «багатополярного світу», щоб заручитися підтримкою країн Глобального Півдня і відвернути увагу від агресії рф.
Також можливі маніпуляції гуманітарною тематикою: кремль звинувачуватиме санкційну політику Заходу в провокуванні глобальної продовольчої та енергетичної кризи, обіцяючи вирішити ці проблеми в обмін на поступки з боку України. Усі ці кроки спрямовані на те, щоб представити росію «стороною миру», перекласти відповідальність за продовження війни на Україну та її партнерів і схилити міжнародну спільноту до тиску на Київ щодо переговорів.
6. Пропаганда довкола конкурсу «інтербачення-2025» у росії
20 вересня в москві, напередодні Дня миру, заплановано проведення міжнародного пісенного конкурсу «інтербачення-2025», який кремль намагатиметься максимально використати в пропагандистських цілях. Центр очікує, що російська влада позиціонуватиме цей захід як альтернативу Євробаченню та доказ того, що країна нібито не ізольована на міжнародній арені. Очікується, що пропаганда наголошуватиме на широкій географії учасників: повідомлятиметься про делегації з понад 20 країн, включно з державами Азії, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки. Таким чином кремль створюватиме образ «глобальної підтримки» росії, підкреслюючи участь навіть представників окремих західних країн, аби показати, що спроби ізоляції рф провалилися.
Інформаційне висвітлення конкурсу буде спрямоване на піднесення іміджу росії як впливового центру світової культури. Пропагандистські медіа акцентуватимуть увагу на гучності та помпезності шоу, присутності іноземних виконавців, позитивних відгуках гостей – усе це подадуть як «нормалізацію відносин» світу з росією попри санкції та війну. Паралельно дискредитуватиметься сам формат Євробачення: кремлівські рупори говоритимуть про його «політизованість та русофобію», а «інтербачення» представлять як об’єднавчий захід, що «поза політикою». Мета цієї операції – зміцнити віру внутрішньої аудиторії в те, що росія не втратила світових зв’язків, а також просувати за кордоном наратив про готовність багатьох країн співпрацювати з рф у культурній та гуманітарній сферах.
7. Маніпуляції навколо так званих виборів «губернатора» у Севастополі
Незаконні вибори так званого «губернатора» в окупованому Севастополі (12-14 вересня) стануть інструментом для російської пропаганди з легітимізації окупації Криму. кремль активно використовуватиме цю подію для демонстрації нібито «нормального функціонування» демократичних процесів на окупованих територіях та підтримки місцевим населенням «російської влади». Особливий акцент робитиметься на впровадженні електронного голосування як «інноваційного» та «прозорого» механізму.
Підконтрольні кремлю медіа поширюватимуть сюжети про «масову участь» мешканців у виборчому процесі та «високу довіру» до російської влади. Водночас очікується кампанія з дискредитації міжнародних організацій, які визнають ці «вибори» незаконними. Пропаганда намагатиметься представити будь-яку критику як «втручання у внутрішні справи росії» та «нехтування волею кримчан». Ця подія також використовуватиметься для подальшого закріплення наративу про «возз’єднання» Криму з росією.
8. Інформаційна кампанія навколо парламентських виборів у Чехії та Молдові
Центр прогнозує активізацію російської дезінформаційної кампанії навколо парламентських виборів у Чехії (3-4 жовтня) та Молдові (28 вересня), спрямованої на дискредитацію проєвропейських сил і посилення політичної нестабільності. У Молдові кремль зосередиться на просуванні наративу про «захоплення держави західними силами» та підтримці проросійських кандидатів через дезінформаційну мережу «Матрьошка». російська пропаганда намагатиметься створити враження про нібито «фальсифікацію майбутніх результатів голосування» та втручання ззовні, що слугуватиме інформаційним підґрунтям для подальшої дестабілізації. Додатково кремль активно використовуватиме конспірологічні наративи — наприклад, про нібито «плани Заходу втягнути Молдову у війну в Придністров’ї» або «перетворення держави на військовий хаб для України».
У Чехії очікується посилення антиукраїнської пропаганди через проросійські медіаплатформи, які поширюватимуть фейки про корупцію в Україні, неефективність західної допомоги та дискредитацію української влади. Основна мета — погіршити ставлення чеського суспільства до України та послабити підтримку її євроінтеграційних прагнень. Пропаганда також розігруватиме наративи про росію як «захисника і миротворця» в конфлікті, що додатково ускладнить суспільний дискурс під час виборчої кампанії.
9. Продовження кампанії з розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі
Центр прогнозує активізацію російської інформаційної кампанії, спрямованої на подальше розпалювання антиукраїнських настроїв у польському суспільстві. У другій половині вересня кремлівські пропагандисти нарощуватимуть присутність у польськомовному інформаційному просторі – через анонімні Telegram-канали, мережу ботів у соцмережах та сайти – з метою посіяти ворожнечу між поляками та українцями. Очікується масове тиражування фейків і маніпуляцій, зокрема: звинувачень українських біженців у злочинності та екстремізмі, страшилок про «українські диверсії» на території Польщі з метою втягування у війну, а також наклепів щодо «надмірних соціальних виплат» для українців, що нібито лягають тягарем на польський бюджет. Через такі вкиди кремль намагатиметься викликати страх, роздратування та неприязнь серед поляків щодо присутності українців.
В інформаційному просторі будуть акцентуватися будь-які заяви чи інциденти, що грають на руку антиукраїнській риториці (від торговельних суперечок до побутових конфліктів за участю біженців). Ця комплексна кампанія покликана посіяти недовіру між українцями та поляками, підірвати суспільну підтримку України в Польщі та ускладнити співпрацю двох країн, що є важливою для протидії російській агресії в регіоні.
