Передумови для перемир’я, що триває на сході України з 27 липня, були створені під час саміту «нормандської четвірки» у Парижі 9 грудня минулого року. Президент Володимир Зеленський тоді повідомив, що «Нормандська четвірка» погодилася, що заходи стосовно повного, всеосяжного і безстрокового припинення вогню мають розпочатися ще до кінця 2019 року.

«Мирний процес, за визначенням, має починатися з тривалого і всеосяжного припинення вогню. У Парижі, як ми пам’ятаємо, саме це стало одним з ключових підсумків Нормандського саміту. Не з вини України реалізувати домовленість про перемир’я вдалося лише 22 липня 2020 року після зустрічі Тристоронньої контактної групи. Міністерство оборони, Збройні Сили України забезпечили і наразі дотримуються п’ятий місяць поспіль режиму припинення вогню по всій лінії зіткнення. У даний час режим припинення вогню загалом зберігається, хоча фіксуються і його порушення, у тому числі, з трагічними, на жаль, для нас наслідками», — сказав Андрій Таран.

За його словами, заслуговують на підтримку кроки Президента України, що послідовно і наполегливо шукає дипломатичного рішення для мирного врегулювання на Донбасі. Тому нормандський формат має залишатися частиною загальної стратегії відновлення територіальної цілісності нашої країни.

Водночас реформа і розбудова сильних, сучасних, мотивованих Збройних Сил України за стандартами НАТО є пріоритетом і запорукою перемоги у протистоянні з ворогом.

«Успіх оборонної реформи у партнерстві з державами-членами НАТО сьогодні для нас є особливо важливим. За час після Паризького саміту у грудні 2019 року Україна встигла отримати спеціальний статус і стала особливим партнером НАТО з розширеними можливостями. Все це робить нас більш спроможними у протистоянні російській агресії і посилює наші переговорні позиції на міжнародному рівні, у тому числі і у нормандському форматі», — підсумував Андрій Таран.

Він нагадав, що понад рік тому Міністерство оборони брало активну участь у реалізації заходів, завдяки яким 9 грудня 2019 року стала можливою паризька зустріч лідерів України, Німеччини, Франції та Росії. До цього «нормандська четвірка» востаннє збиралася ще 2016 року.