Майже 33 тисячі українців були примусово переселені з Польщі на Рівненщину.
Мова про так званий «обмін населенням» у 1944-1953 роках. Наша область тоді стала одним з основних регіонів прийому переселенців.
Напередодні Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що офіційно визнає цих людей депортованими. Цей закон – не просто державна підтримка тих, кого свого часу примусово переселили, а також їхніх нащадків. Це ще й збереження історичної пам’яті та засудження дій тоталітарного режиму.
9 вересня 1944 року уряд УРСР та Польський комітет національного визволення підписали угоду про «взаємний обмін населенням». Так розпочалося «добровільне переселення», яке насправді було примусовою депортацією. В умовах репресій, польського терору та невизначеності українці покидали рідні землі.
Серед них - Петро (1902 р.н.) та Анастасія (1904 р.н.) Куделя із села Вілька Тарнівська Холмського повіту. Продавши худобу, залишивши нажите важкою працею майно, вони вирушили в невідомість. Місцеві поляки поважали Петра і просили залишитися, обіцяючи, що все налагодиться. Та атмосфера страху й невизначеності змусила думати про безпеку дітей.
Наприкінці грудня 1944 року Куделі разом із іншими родинами прибули на станцію Холм, а звідти товарними вагонами вирушили до радянської України. У лютому 1945 року з Вільки Тарнівської депортували 102 родини — 420 осіб, серед них і Куделі. Загалом у 1944–1946 роках з українських земель примусово виселили понад 482 тисячі українців.
У січні 1945 року родина Куделів прибула до Запорізької області, у село Кушугум. Їх підселили до місцевих, дали тісну кімнатку, а згодом — клуню. Місцеві жителі зустріли переселенців непривітно, не розуміючи їхньої біди. Обіцяної землі чи підтримки не було. Старший син Володимир згадував: «Такий був обман, що світ не бачив. Все покидали, все пропало…». Петро Куделя не пішов у колгосп, працював на транспорті, а в 1946 році перевіз сім’ю до Рівного. Там він до 1962 року працював машиністом паровоза, а в 1966 році помер і був похований у Рівному.
Частина односельців, зокрема брат Петра — Марко Куделя, залишилися, сподіваючись уникнути депортації. Та в 1947 році операція «Вісла» зруйнувала ці надії. 54 родини з Вільки Тарнівської, включно з родиною Марка, розселили по зруйнованих будинках і навіть корівниках Пасленського повіту Ольштинського воєводства. Марко Куделя помер у 1982 році.
Так комуністичні режими Польщі та СРСР позбавили сім’ю Куделі і сотні тисяч українців рідних земель.
На архівних фото:
1. Сім’я Куделі, м.Рівне, кінець 1950-х років, в центрі Анастасія, справа – Петро Куделя
2. 22 липня 1933 року, Вілька Тарнівська, спортивні змагання
3. Вілька Тарнівська, 1930-ті роки