У Женеві, на полях конференцій Сторін Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій (BRS COPs 2025), відбувся міжнародний сайд-івент «Управління відходами та хімічними речовинами — пом’якшення екологічних наслідків в умовах надзвичайних ситуацій та збройних конфліктів».

Захід організували Україна, Фінляндія та Чехія, щоб привернути увагу до токсичних наслідків війн і збройних конфліктів, адже вони становлять реальну, довготривалу й приховану загрозу для людей і довкілля.

Цей захід став майданчиком для обговорення того, як міжнародна спільнота може координувати зусилля у відповідь на екологічні катастрофи, спричинені збройними конфліктами — зокрема війною росії проти України, яка, за словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук, є «першим у світі цілеспрямованим екоцидом». У своєму відеозверненні вона заявила:

«росія бомбардує нафтобази, підприємства та заводи, росія спалює наші ліси та руйнує екосистеми. Ядерний терор триває. Запорізька АЕС перебуває в небезпеці 24/7. Чорнобильська зона відчуження постійно під атаками російських дронів. Новий безпечний конфайнмент пошкоджено».

У своєму онлайн-зверненні Міністр нагадала, що за час повномасштабного вторгнення рф в Україну зафіксовано понад 8000 випадків шкоди довкіллю внаслідок бойових дій — на понад 85 мільярдів євро.

Вона наголосила, що Україна потребує невідкладної підтримки у сферах управління небезпечними відходами, розмінування та екологічного відновлення, а зелена відбудова — це не лише національний пріоритет, а й внесок у «екологічну трансформацію всієї Європи».

Своєю чергою, радник Міністра Роман Філоненко звернув увагу на міжнародно-правовий контекст впливу війни на довкілля, а також на приклади катастроф, спричинених війною. Він навів приклад реалізації Базельської конвенції, яка контролює транскордонне перевезення небезпечних відходів і є особливо актуальною в умовах війни. Через масштабні руйнування утворюється велика кількість будівельного сміття, часто забрудненого токсичними речовинами, зокрема азбестом, що є канцерогеном. Руйнування нафтобаз призводить до масових витоків нафтопродуктів, які забруднюють водойми та ґрунти. Знищена військова техніка містить важкі метали, пальне, масла — усе це створює токсичні відходи.

Тематику токсичних речовин продовжила Катерина Себкова з Регіонального центру Стокгольмської конвенції. Вона зосередилася на стійких забруднювачах, зокрема на ПФАС — пер- і поліфторалкільних речовинах. Вони потрапляють у довкілля під час знищення інфраструктури й залишаються в ґрунті та воді на десятиліття. «Ми спостерігаємо значне зростання рівня забруднення, яке вже набуває транскордонного характеру», — підкреслила Себкова.

Промислові аварії в зонах бойових дій стали темою виступу голови Бюро Секретаріату Конвенції про вплив промислових аварій Марі-Клер Ленрі. Вона наголосила на необхідності інтегрувати управління промисловими ризиками в національні плани реагування та забезпечити транскордонну співпрацю у випадках техногенних катастроф.

Лоретта Хібер Жирарде з UNDRR підкреслила важливість підготовки місцевих громад до реагування на екологічні загрози. Вона зазначила, що постраждалі регіони мають не лише отримувати технічну допомогу, а й мати ресурси для самостійного реагування в надзвичайних ситуаціях.

Про довгострокову стратегію екологічної безпеки говорив також П’єр Карло Сандей (UNEP). Він зазначив, що післявоєнне відновлення має стати не просто реконструкцією, а переосмисленням самої архітектури сталого розвитку: «Це шанс перебудувати майбутнє на нових, безпечніших екологічних засадах».

Вім Звейненбург із нідерландської неурядової організації PAX наголосив на необхідності посилення контролю за експортом токсичних речовин у зони бойових дій. За його словами, були зафіксовані випадки, коли небезпечні відходи навмисно вивозили до охоплених війною регіонів. «Це вимагає міжнародного контролю та механізмів притягнення до відповідальності», — зазначив він.

Особливу увагу до теми системного екологічного моніторингу привернув Тімо Сеппала, старший радник Фінського інституту довкілля. Він розповів про попередні дослідження наявності окремих груп стійких органічних забруднювачів у засобах пожежогасіння, які використовуються нашими силами оборони для ліквідації наслідків російських атак.

У межах заходу Ісмо Тіанен повідомив, що Фінляндія оголосила про виділення 6,5 мільйона євро на підтримку українських зусиль у сфері моніторингу й оцінки екологічної шкоди.

У підсумку учасники заходу закликали до посилення міжнародної координації, мобілізації ресурсів та активнішого використання механізмів Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій. Україна, зі свого боку, продовжує закликати світову спільноту до об’єднання зусиль задля екологічної безпеки — ключового пункту Формули миру Президента Володимира Зеленського. Післявоєнне відновлення має стати не лише інфраструктурним, а й екологічним проривом, що формуватиме нову екосистему безпеки в усій Європі.

Міндовкілля дякує Чехії та Фінляндії за підтримку проведення заходу й активну участь у ньому.