Тему шахрайства під час війни обговорювали під час брифінгу в Рівненській ОДА. 

Спікер - начальник відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Павло Ткач. Модератор – директор департаменту цифрової трансформації та суспільних комунікацій ОДА Олександр Поліщук.

Фішинг - один із найпоширеніших видів інтернет-шахрайства. Наступними за популярністю є афера – надання, так званої, грошової допомоги, фейкове волонтерство та соціальна інженерія.   

«Якщо людину хочуть обманути за допомогою фішингу, то можуть надіслати в особисті повідомлення, меседжери чи електронну пошту, форму, де начебто потрібно заповнити дані платіжної картки та особисті відомості. Мета шахраїв – отримати доступ до вашої особистої інформації, реквізитів банківських карток тощо, щоб потім використати їх для викрадення грошей чи в інших злочинних цілях», - зазначив Павло Ткач.

Наприклад, людині надходить повідомлення в SMS, меседжерах, на електронну пошту чи у соцмережах: «Ваша картка заблокована службою безпеки банку. Терміново пройдіть авторизацію», «Вітаємо, ви стали переможцем розіграшу! Дізнайтеся, як одержати приз на сайті», «Вам нарахована грошова допомога. Для отримання введіть дані своєї платіжної картки». 

Такі повідомлення приходять нібито від імені банків, офіційних органів чи відомих інтернет-магазинів. Найімовірніше, особу намагаються заманити в пастку шахраї. 

Павло Ткач наголосив, що потрібно уважно перевіряти URL-адреси сайтів, звідки надходить інформація. 

Так, один непомітний, але невідповідний символ може означати, що ви потрапили на фішингову сторінку. Обов’язково потрібно звертати увагу на захищені сайти, які мають протокол «https://», а попереду адреси завжди стоїть значок у вигляді замка. Знак оклику на початку адреси має насторожити. Він означає, що інтернет-сторінка незахищена.

Памятайте: 

•    Нікому не надавайте дані своєї платіжної картки та не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями. 

•    Хочете щось уточнити – краще зателефонуйте в банк за офіційним номером. 

•    Для онлайн-шопінгу краще завести окрему банківську картку. 

«Збільшилась кількість інтернет-шахраїв, які «пропонують» обігрівачі, генератори, дрова чи котли. Люди переказують кошти, щоб замовити необхідну річ, але в результаті нічого не отримують», - розповів Павло Ткач.

Також в умовах війни все частіше зустрічаються такі методи обману, як евакуація з територій бойових дій. Зловмисники розміщують оголошення в інтернеті про перевезення до безпечного місця. За свої послуги просять оплату наперед, а отримавши гроші, більше не виходять на зв’язок.

Актуальні новини та свіжу інформацію про шахрайства жителі Рівненщини можуть отримати на телеграм-каналі Нацполіції «StopRussia | MRIYA».