FAQ з питань функціонування вільної торгівлі між Україною та ЄС
1. Що необхідно для того щоб скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі з ЄС?
Підставою для застосування до українських товарів торговельних преференцій є наявність сертифікату походження (переміщення) товарів EUR.1, який з 1 січня 2016 року видають митні органи на безоплатній основі.
З метою організації повноцінного функціонування системи визначено місця видачі сетифікатів – 162 підрозділи митниць, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників. Детальну інформацію про місця розміщення підрозділів митниць, які здійснюють видачу сертифікатів оприлюднено на веб-порталі ДФС.
Важливим фактором є також те, що наявність сертифіката з перевезення товарів з України EUR.1 не вимагається у випадках, якщо:
загальна фактурна вартість партії товарів, походженням з України, не перевищує 6 000 євро (для отримання преференцій в країнах ЄС експортер самостійно декларує походження товарів з України в декларації інвойсі, текст якої наведено в додатку IV до Угоди);
експортер має статус уповноваженого (схваленого) відповідно до статті 23 Правил походження;
в країнах ЄС товари оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита Митного тарифу (за винятком положень Правил походження щодо кумуляції та квот).
2. Як будуть зменшуватися ставки увізного мита сторін?
Ставки увізного мита будуть зменшуватись відповідно до графіків сторін, викладених у додатку І-А до Угоди про асоціацію. При цьому,
Базова ставка – означає ставку увізного мита з якої починається зниження/скасування.
Перехідний період – означає кількість років впродовж яких ставку мита буде знижено/скасовано.
Перехідний період “0” – означає, що з моменту застосування положень щодо вільної торгівлі (тобто з 1 січня 2016 року) ставку увізного мита встановлено на рівні 0%.
Скасування/зниження ставок увізних мит по решті товарів відбувається рівними частинами впродовж встановленого періоду. Наприклад, якщо перехідний період встановлено 3 роки, то впродовж 3 років до досягнення ставки 0% у четвертому році (тобто починаючи від 1 січня 2016 року, ставка 0% буде діяти з 1 січня 2019 року).
3. Як дізнатися які ставки увізного мита встановлено для продукції, яка експортується в ЄС/Україну в рамках вільної торгівлі?
Рівні ставок увізного мита України, які застосовуватимуться у 2017 р. до імпорту товарів, походженням з ЄС в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС розміщені на сайті Мінекономрозвитку за посиланням.
Інформація щодо актуальних ставок увізного мита ЄС для товарів походженням з України доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Export Helpdesk в розділі "Мій експорт" за посиланням.
4. Як користуватися веб-порталом Export Helpdesk?
Для того, щоб отримати всю актуальну інформацію, зокрема щодо мит та інших податків, а також інших актуальних умов експорту до ЄС з України необхідно на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Export Helpdesk в розділі "Мій експорт" за посиланням заповнити відповідну форму пошуку, зокрема вибрати у розділі:
"Enter a product code (10 digits)" – код вашої продукції згідно комбінованої номенклатури ЄС (аналог Української класифікації кодів зовнішньоекономічної діяльності);
"Select a country of origin" – країну походження "Україна";
"Select a destination country" – державу ЄС до якої маєте намір експортувати.
База даних доступна англійською, французькою, іспанською та португальською мовами.
Якщо невідомий код товару, можна переглянути Гармонізовану систему або шукати за ключовим словом, натиснувши на посилання "Find my product code" (знайти код мого товару – розташоване праворуч від поля "Enter a product code" (уведіть код товару)).
Для врахування сезонності та графіків запровадження певних правил необхідно також зазначити очікувану дату експорту.
Після введення усіх даних натисніть на кнопку пошуку "Search".
Система надасть інформацію в кількох вкладках, серед яких:
вимоги до товару (Requirements) (містить загальний опис правового і регуляторного поля по певній категорії вимог, точні посилання на правові акти ЄС, розміщені на EurLex, додаткові джерела інформації, а також додаткову інформацію щодо країни імпорту (профільні органи влади і їхні контакти, додаткові акти національного законодавства (якщо такі є), інші національні інформаційні джерела). Може також містити інформацію щодо специфічних (необов’язкових) вимог (назва починається зі слова "Voluntary" (добровільний)),
тарифи (Tariffs),
правила походження / Генеральна система преференцій (Rules of Origin GSP),
автономні торгові преференції (Autonomous Trade Preferences).
Крім того база Служби підтримки експорту містить багато іншої інформації.
Посібник "Умови експорту до ЄС (російською мовою)".
Відео інструкція (англійською мовою) як користуватись службою Export Helpdesk та її можливостями доступна за посиланням.
5. На які товари ЄС встановлено тарифні квоти в рамках вільної торгівлі з ЄС?
Встановлення безмитних тарифних квот ЄС передбачено для 36 видів товарів (яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни, інші). При чому по 4 видах встановлено додаткові обсяги.
В свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для 3 видів товарів (м'ясо свинини; м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці та цукор) та передбачила додаткові обсяги для 2-х.
Узагальнений перелік тарифних квот викладено у доповненні до додатку І-А до Угоди про асоціацію. З текстом доповнення можна ознайомитись на сайті Кабінету Міністрів України.
Переліки тарифних квот України та ЄС, а також ставок увізного мита в межах квот та поза межами квот, розміщені на сайті Мінекономрозвитку у розділі "Співробітництво між Україною та Європейським Союзом » Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС" за посиланням.
6. Які механізми адміністрування тарифних квот в України/ЄС?
Адміністрування тарифних квот для імпорту в Україну м'яса свинини; м'яса птиці та цукру відбуватиметься за принципом "перший прийшов – перший обслуговується". Порядок контролю за розподілом тарифної квоти затверджено наказом Мінфіну від 11.12.2014 № 1203.
Відповідно до законодавства ЄС, адміністрування тарифних квот здійснюється за двома принципами:
"перший прийшов – перший обслуговується" та
через систему імпортних ліцензій.
7. Як дізнатися про наявність невикористаного залишку в рамках тарифної квоти?
Інформація про поточні залишки тарифних квот, які управляються на основі принципу "перший прийшов – перший обслуговується", доступна в режимі он-лайн у відповідному розділі на офіційному порталі Європейської Комісії.
Інформація щодо невикористаних залишків тарифних квот коригується ввечері кожного робочого дня.
Інформація про поточні залишки тарифних квот доступна на сайті Державної фіскальної служби України в розділі "Головна сторінка>БАНЕР>Митне оформлення>Суб'єктам ЗЕД>Вільна торгівля>Країни ЄС>Тарифні квоти" за посиланням.
8. Як відбувається адміністрування тарифних квот через систему імпортних ліцензій?
Така система діятиме для таких товарів, як м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці (основна та додаткова); молоко, вершки, згущене молоко та йогурти; пшениця м'яка, пшеничне борошно та гранули; яйця та альбуміни (основна та додаткова); кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; свинина (основна та додаткова); ячмінь, ячмінне борошно та гранули; вершкове масло та молочні пасти; яловичина; сухе молоко.
Тарифні квоти віднесено до компетенції Генерального директорату ЄК, відповідального за сільське господарство і розвиток сільських районів.
Видача ліцензій на ввезення в рамках тарифних квот здійснюється на запит імпортера держави-члена ЄС.
Потенційні імпортери української продукції подають відповідну заявку на право здійснення імпорту (видачу ліцензії) до Генерального директорату Європейської комісії "Аграрні питання та розвиток сільської місцевості". При цьому існують обмеження у часі, протягом якого можна зарезервувати відповідний обсяг квот.
Інформація про залишки тарифних квот, які видаються через систему імпортних ліцензій, надається у разі звернення компетентного органу з відповідним запитом на адресу директорату ЄК з питань сільського господарства.
9. Що означає додаткова тарифна квота?
Додаткова тарифна квота, це додатковий обсяг товару якій можна експортувати зі ставкою мита 0% для окремих товарів по яких встановлено квоти. Так додаткові тарифні квоти на безмитне ввезення встановлені для імпорту:
з ЄС – на м’ясо птиці та свинини;
з України – на м’ясо птиці, м’ясо свинини, гриби, а також яйця та альбуміни.
10. Чи можна експортувати після того, як тарифна квота була використана?
Так. Водночас, імпорт товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діяли для України до запровадження вільної торгівлі.
11. Чи передбачена процедура збільшення обсягів тарифних квот?
Відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розгляд питання перегляду умов лібералізації, зокрема в частині прискорення, можливий через 5 років після набрання Угодою чинності (стаття 29).
Водночас, незважаючи на це Українська сторона, як на рівні старших посадових осіб, так і на рівні двосторонніх експертних (окремих міністерських двохсторонніх заходів) зустрічей з представниками Європейського Союзу докладала максимум зусиль для доведення Стороні ЄС позиції щодо необхідності прискорення стороною ЄС лібералізації торгівлі товарами українського походження, а саме можливості прийняття відповідного рішення ЄС, незважаючи на домовленості досягнуті в рамках Угоди про асоціацію.
З метою підготовки позиції України для обговорення зі стороною ЄС Мінекономрозвитку спільно з Мінагрополітики починаючи з другого півріччя 2015 року проведено низку нарад з представниками галузевих асоціацій стосовно потенційних можливостей експорту їхньої продукції до держав-членів Європейського Союзу.
За результатами нарад було сформовано пропозицію української сторони щодо подальшої лібералізації торгівлі товарами між Україною та ЄС, в тому числі і як елемент підтримки ЄС у зв’язку з агресією та втратою ринку РФ.
Відповідний позиційний документ обговорено під час засідання Комітету асоціації у торговельному складі (12-13.04.2016, м. Київ). Надана Україною позиція була опрацьована при підготовці пакету додаткових заходів торговельно-економічної підтримки України.
Результатом проведеної роботи стала готовність ЄС надати Україні додаткові торгові преференції.
12.Нещодавно з’явилася інформація, що ЄС планує надати Україні додаткові торговельні преференції. Чи можна дізнатися на які товари поширюватимуться ці преференції і де можна ознайомитися з цією інформацією більш детально?
29.09.2016 Європейська Комісія оприлюднила проект Регламенту ЄП та Ради ЄС про надання Україні додаткових автономних торговельних преференцій ЄС (далі - АТП). Зазначені преференції мають діяти три роки.
У рамках АТП, законопроект ЄС передбачає запровадження додаткових нульових тарифних квот на імпорт агрохарчової продукції, походженням з України (31 тарифна лінія), а також зниження до 3/0% увізного мита ЄС на імпорт української промислової продукції (23 тарифних лінії).
Серед товарів на які будуть запроваджені додаткові нульові квоти є: мед (+ 3 000 т.); виноградний сік (+ 500 т.); кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули (+ 650 000 т.); ячмінна крупа та борошно (+ 7 800 т.); оброблені томати (+ 5 000 т.); овес (+ 4 000 т.); пшениця м'яка, пшеничне борошно та гранули (+ 100 000 т.); ячмінь, ячмінне борошно та гранули (+ 350 000 т.).
Лібералізація імпорту з України на такі товари:
добрива, за виключенням карбаміду з масовою долею азоту більше 45% (код УКТЗЕД 3102 10 10, на який встановлюється мито 3%);
взуття (скасування увізного мита до 0%);
пігменти і препарати на основі діоксиду титану (скасування увізного мита до 0%);
мідні та алюмінієві вироби (скасування увізного мита до 0%);
електронна апаратура для відтворення зображення (скасування увізного мита до 0%).
Деталізовані роз’яснення щодо АТП були оприлюднені на офіційному сайті Мінекономрозвитку 1 жовтня 2016 року.
13. До запровадження вільної торгівлі ставка мита в ЄС для українських товарів була нижчою. Як уникнути втрат?
До запровадження вільної торгівлі українська продукція при ввезенні до ЄС багато років користувалася преференціями в рамках Генералізованої системи преференцій ЄС (GSP).
Відповідно до законодавства ЄС пільговий режим GSP продовжуватиме діяти паралельно з режимом вільної торгівлі впродовж двох років (до 31 грудня 2017 року включно).
По низці товарів враховуючи перехідні періоди буде вигідніше певний час експортувати в рамках GSP режиму, оскільки ставка GSP буде нижчою від зниженої відповідно до Угоди про асоціацію. Тому перед здійсненням експорту важливим є перевірити ставки увізного мита ЄС та режими. Таку інформацію можна отримати на електронних ресурсах ЕК за посиланням або тут.
Попередній швидкий аналіз показує, що по 424 тарифних лініях класифікації митного тарифу ЄС у 2017 році буде вигідніше експортувати в рамках режиму GSP (перелік продукції).
При цьому для експорту в рамках GSP режиму необхідно отримати сертифікат форми А, який видається ТПП.
14. Чи є офіційне підтвердження того, що з 1 січня 2018 р. преференції в рамках Генералізованої системи преференцій ЄС (GSP) на товари, походженням з України не будуть поширюватися?
Пунктом 1 (b) статті 4 Регламенту ЄС № 978/2012 визначено, що GSP не поширюється на країни, що розвиваються, а також які отримають вигоду від преференційного доступу до ринку ЄС, який забезпечує такий ж, або кращий рівень преференцій, ніж ГСП. А пунктом 2 (b) статті 5 встановлено, що рішення про виключення країни з переліку країн, на які поширюється система тарифних преференцій ЄС приймається, через 2 роки з дати застосування іншого преференційного доступу на ринок ЄС, включаючи укладання відповідної угоди про вільну торгівлю.
Таким чином, зважаючи на те, що тимчасове застосування ПВЗВТ розпочалося з 01.01.2016 режим GSP діятиме паралельно з режимом вільної торгівлі до 31.12.2017 (включно).
На офіційному сайті законодавства ЄС (eur-lex.europa.eu) оприлюднено Регламент ЄК № 2017/217 від 05.12.2016 про внесення змін до Додатку ІІ Регламенту ЄС № 978/2012 про застосування Генералізованої системи тарифних преференцій (GSP) ЄС до третіх країн (https://goo.gl/kuZzMR), яким, зокрема, вилучено Україну з переліку країн на які поширюватиметься режим GSP.
15. Що таке статус уповноваженого (схваленого) експортера?
Інститут схваленого експортера при визначенні преференційного походження товарів запроваджено у 2015 році (Порядок надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера затверджено наказом Мінфіну від 07.10.2014 № 1013).
При цьому, схваленим експортером може бути підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію інвойс незалежно від вартості партії товару.
Для отримання тарифних преференцій в країнах ЄС український експортер товару має змогу без оформлення сертифіката “EUR.1” самостійно декларувати походження товарів на товаросупровідних документах без залучення митниці. Строк дії статусу схваленого експортера не обмежений у часі.
Впровадження в Україні інституту схваленого експортера при визначенні походження товарів забезпечить підтримку та прискорення процедури експорту товарів українського походження на ринки країн ЄС, а також застосування тарифних преференцій (пільговий режим оподаткування) до товарів українського походження в країнах ЄС.
16. Який орган видає сертифікати з перевезення товарів EUR.1 і скільки ця послуга коштує?
З 1 січня 2016 року сертифікати походження (переміщення) товарів EUR.1 видають митні органи на безоплатній основі.
Детальну інформацію про місця розміщення підрозділів митниць, які здійснюватимуть видачу сертифікатів оприлюднено на веб-порталі ДФС.
17. Які податки діють в державах-членах ЄС при експорті продукції з України?
Актуальна інформація щодо основних податків, які справляються при ввезенні товарів до держав-членів ЄС доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Export Helpdesk в розділі "Мій експорт" за посиланням (вкладка "вимоги до товару" (Requirements), після заповнення форми).
Крім того, база даних Служби підтримки експорту також містить додаткову інформацію, зокрема щодо:
- податку на додану вартість (Value Added Tax (VAT)),
- акцизних зборів (excise duties), тощо.
Детальна інформація як користуватися веб-порталом Export Helpdesk надана у питанні 4.
Додаткова інформація англійською мовою щодо системи податків в ЄС доступна за посиланням.
18. Чи діють якісь преференції в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС при експорті до ЄС з третіх країн?
Будь-які преференції однією країною іншій надаються на підставі відповідної міжнародної двосторонньої/багатосторонньої Угоди та розповсюджуються лише на товари походженням з країн, які є сторонами даної Угоди.
Тому при експорті до ЄС з будь-якої третьої країни необхідно перевіряти наявність відповідних Угод між ЄС та цією країною.
Преференції, які надаються товарам походженням з України на підставі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розповсюджуються виключно на товари походженням з України.
19. Як знайти партнерів в ЄС?
Посилання, які можуть бути корисними при пошуку партнерів, дослідженні ринків та інші корисні посилання розміщені на сайті Мінекономрозвитку за посиланням.
В контексті розвитку експортної діяльності підприємства та пошуку партнерів також можна приймати участь у відповідних виставках та ярмарках, які серед іншого заплановані Мінекономрозвитку (План-календар проведення виставково-ярмаркових заходів в країнах – основних торговельних партнерах України на 2017 рік розміщений за посиланням http://qoo.by/SGe).
Водночас, при Мінекономрозвитку на постійній основі проводяться засідання Ради з просування експорту, метою якої є активізація роботи щодо виходу національних виробників на нові ринки. Також, на веб-сайті Мінекономрозвитку розміщується інформація, стосовно організації та проведення виставок, виставок-ярмарок, які організовуються для національних виробників.
20. Які основні вимоги законодавства ЄС до безпеки та якості продукції?
Усі товари, які імпортуються на митну територію ЄС в обов’язковому порядку повинні відповідати усім вимогам Європейського Союзу, спрямованим на забезпечення захисту споживачів. Ці вимоги суттєво різняться у залежності від конкретного товару, але у цілому можуть бути згруповані за такими напрямами:
Технічні вимоги;
Екологічні вимоги;
Вимоги у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.
Крім того, до певних видів продукції на рівні ЄС встановлюються маркетингові стандарти, а також застосовуються імпорті обмеження, що також можуть розглядатися як механізми захисту внутрішнього ринку від імпортних товарів, якість і безпека яких не відповідає вимогам Євросоюзу.
Актуальна інформація щодо основних вимог до продукції, яка ввозиться до держав-членів ЄС доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Export Helpdesk в розділі "Мій експорт" за посиланням (вкладка "вимоги до товару" (Requirements), рубрика "спеціальні вимоги" (Specific requirements), після заповнення форми.).
Детальна інформація як користуватися веб-порталом Export Helpdesk надана у питанні 4.
21. Яким чином вплине ситуація з ратифікацією Угоди про асоціацію Нідерландами на можливість українських виробників та експортерів скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі з ЄС?
Зазвичай процес ратифікації усіма державами-членами ЄС таких масштабних угод, як Угода про асоціацію між Україною та ЄС, займає 4-5 років.
Увесь цей час, положення Угоди перебувають у режимі так званого “тимчасового застосування”. Фактично, це повноцінне функціонування вільної торгівлі та виконання сторонами своїх зобов’язань по Угоді.
В ЄС формування зовнішньої торговельної політики належить до компетенції Європейської Комісії, тому рішення щодо "тимчасового застосування" відповідних положень укладених угод приймається саме на рівні ЄС, а не держав-членів.
Таким чином, “тимчасове застосування” триватиме до остаточного завершення процесу ратифікації усіма державами-членами ЄС. Сторони будуть виконувати свої зобов’язання за угодою.