Днями наша область зустріла свій 70-річний ювілей.
Дозвольте сердечно поздоровити усіх нас з цією славною датою.
Формування Рівненщини, як складової частини України, мало свої особливості. У минулому наш край входив до складу різних державних утворень.
4 грудня 1939 року, після приєднання Західної України до УРСР, Указом Президії Верховної Ради СРСР було утворено Ровенську область. На карті України з’явилася нова адміністративно-територіальна одиниця.
Приналежність цієї події до радянської доби, не применшує її історичного значення.
Адже минуле повинно допомогти нам критично осмислити теперішні зміни, побачити як втрати, так і здобутки.
Тож ця річниця – гарна нагода спільно з вами пригадати минувшину Рівненського краю та оцінити сьогодення.
Нині ми зобов’язані згадати ті покоління, ті події, які були вершинами у різні часи нашої історії.
Рівненщина – світоч національної духовності.
З відомого волинського княжого роду Ольшанських-Дубровицьких, коріння якого бере свій початок від святого Великого князя Володимира, Хрестителя України-Русі, окрім князів-воїнів, захисників православ’я, будівничих, фундаторів монастирів і храмів, благодійників і священників, маємо також українську православну святу Уляну, канонізовану за ініціативою Петра Могили. Вона єдина жінка, чиї мощі в даний час знаходяться в Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.
Наше славне місто Острог, яке має майже тисячолітню історію, недаремно називають Волинськими Афінами. Тут, у княжі часи, постав перший вищий навчальний заклад – Острозька академія. Серед її випускників – Гетьман війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор Київської Братської школи Іов Борецький, Лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, автор знаменитої „Палінодії” Захарія Копистенський, відомий церковний і культурний діяч Ісакій Боришкевич та багато інших.
В Острозькому культурному осередку разом з академією виникло найпотужніше тогочасне видавництво – кирилична друкарня Івана Федорова. Тут побачили світ унікальний Буквар – перший український підручник і перша друкована повна слов’яномовна Острозька Біблія.
Славетна Острозька академія відродилася в 1994 році. Сьогодні сюди, до Національного університету, з усіх куточків України їдуть найздібніші юнаки та дівчата, щоб стати спудеями навчального закладу європейського рівня.
Нещодавно, на базі кафедри релігієзнавства, створено унікальний центр перекладу священних текстів з мов оригіналу. В рамках проекту 22-річний аспірант Острозької академії Михайло Якубович здійснює повний переклад Корану українською мовою.
У 1839 році в Рівному відкрито чоловічу гімназію. В наш час фасад колишньої гімназії прикрашає низка меморіальних дошок. Адже в стінах цього будинку вчились і працювали люди, які нині є гордістю України – письменники Володимир Короленко і Пантелеймон Куліш, видатний український історик і громадсько-полiтичний дiяч Микола Костомаров.
Справжнім аристократом нашого національного духу є уродженець Дермані видатний письменник Улас Самчук. Його творчість стала літописом українського народу. Роман „Марія” – перший твір про Голодомор 32-33 років в Україні, де змальовано жахливі картини Великого Голоду, принесеного на українську землю радянською владою.
Ми дякуємо Господу, що територія нашої області не була у складі Радянського Союзу в роки Голодомору та за те, що сьогодні, завдяки нашому українському Президентові, відверто, не криючись говоримо на цю тему і вже традиційно вшановуємо щороку пам’ять мільйонів померлих з голоду.
У Рівному відкрито перший в Україні пам’ятник людині, з чиїм іменем були пов’язані сподівання українців на здобуття незалежності та становлення власної держави – Симону Петлюрі, Головному Отаману Армії УНР, голові Директорії УНР.
На Дубенському кладовищі в Рівному спочиває видатний військовий діяч, котрий був серед організаторів Збройних сил Української Народної Республіки – генерал-хорунжий армії УНР Василь Тютюнник.
Рівненщина – колиска повстанського руху, бо саме на її теренах зародилась УПА, армія патріотів і вірних захисників рідної землі.
Українська нація зуміла показати, що має власні інтереси і готова відстоювати їх зі зброєю в руках, створивши унікальне у світовій історії явище – армію без держави, гаслом якої стали слова „здобути Українську державу, або згинути в боротьбі за неї”.
У святому місці – урочищі Гурби, за даними дослідників, полягло близько 1,5 тис. повстанців, але не зафіксовано жодного факту здачі їх у полон.
Гордість Рівненщини – це її люди.
Жителі краю шанують пам’ять про своїх видатних земляків Тараса Бульбу-Боровця, Леоніда Ступницького, Сергія Качинського, Григорія Перегійняка, Ніла Хасевича та інших патріотів України.
Хіба кожна область України може пишатися тим, що дала світові лауреата Нобелівської премії? Георгій Харпак, чиє дитинство минуло на Рівненщині, а саме в літописній Дубровиці, виїхавши з сім’єю до Франції, став одним із найталановитіших учених-експериментаторів сучасності в галузі ядерної фізики. В 1992 році його відзначено Нобелівською премією.
Чотири рази штурмував космічні далі борт-інженер, двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт СРСР Олег Макаров. За своїм покликанням і фаховим призначенням був випробувачем космічної техніки та її творцем. 58 років тому Макаров закінчив Рівненську середню школу №3, є почесним громадянином міста Рівне.
Багато років поспіль готує дипломованих працівників для водогосподарської та природоохоронної галузей Національний університет водного господарства та природокористування. Його випускниками є понад 55 тис. фахівців. За заслуги в підготовці спеціалістів, розбудові економіки держави та вклад у створення міжнародного іміджу України університет занесено до „Золотої книги ділової еліти України”.
До речі, цікавим є той факт, що попередником цього навчального закладу було Київське середнє сільськогосподарсько-гідротехнічне училище, студенти якого входили до складу Помічного куреня Студентів Січових Стрільців, який взяв участь у бою під Крутами.
За 70 років Рівненщина пройшла значний і непростий шлях: встановлення радянської влади, війна, окупація та перебування в складі рейхскомісаріату „Україна” зі столицею в м.Ровно, період національно-визвольних змагань і післявоєнної відбудови народного господарства, здійснення десятків великих промислових та аграрних проектів.
Сучасна Рівненщина – це регіон, в якому динамічно розвиваються промисловість, сільське та лісове господарство, примножуються науково-освітні та культурні надбання. Область має значний економічний потенціал і блискучі туристичні перспективи. Жителі краю своєю повсякденною самовідданою працею розбудовують незалежну Україну, зміцнюють її економіку, відроджують духовність і відновлюють історичну пам’ять нації.
Сьогодні ми віддаємо належне хліборобам і лісівникам, тваринникам і деревообробникам, освітянам і науковцям, працівникам газової, хімічної та енергетичної галузей, сфери медицини та культури, які примножують славу області, пишуть сторінки сьогодення, продовжують літопис традицій козацької та повстанської звитяги, несуть у своїй сутності дух величі від минулих часів у майбутнє.
Упевнено можна сказати – 70 років – це лише рубіж на великому шляху. Адже попереду ще багато і багато роботи.
Головною рушійною силою, яка спонукає нас до дій є наш родовід, наше домашнє вогнище, материнська пісня, батьківське поле – найбільші святині в людському житті.
Дорогі краяни!
Зичу Вам світлої долі, миру та злагоди, щастя і достатку. Любімо і бережімо рідний край, примножуймо його досягнення задля блага всієї Української держави.
Слава Рівненщині! Слава Україні!
Голова адміністрації Віктор Матчук