Голова Рівненської обласної державної адміністрації Віктор Матчук, після наради в Кабміні, де мова йшла про новий Бюджетний кодекс та Держбюджет на наступний рік,  взяв участь у прес-конференції в інформагенції УНІАН. Спільно з головою Полтавської ОДА Валерієм Осадчим керівники областей висловили власну думку щодо недоліків та позитивів обговорюваного під час наради в Кабміні Бюджетного кодексу. - Для голови обласної адміністрації чи голови районної адміністрації цей бюджет – це благо, тому що він знімає дуже багато додаткової роботи, але він створить проблеми людям!... Якщо правила сформовані невірно, то по цих правилах дуже важко досягнути правильного результату, - переконаний керівник Рівненщини.

(Віктор Матчук, ВМ) Цитати з прес-конференції

 - Сам по собі цей бюджетний кодекс – не є ані добрим, а не поганим. Оскільки він не може бути десь підвішеним в повітрі, в невагомості. Він буде працювати в певному середовищі. І якщо ми змінюємо правила гри, а бюджетний кодекс це правила гри, нам потрібно розуміти, що необхідно переглянути і багато інших нормативних актів. Якщо ми передаємо кошти на сільський рівень, це обов’язково  потрібно робити, і це позитив в цьому бюджетному кодексі, але нам потрібно було би спочатку провести адміністративно-територіальну реформу, і зробити ці сільські громади більш-менш рівноцінними, такими по чисельності, які би давали можливість власними доходами хоча би трошки підтримувати, або утримувати самих себе. Сьогодні у нас є такі села, в яких є 10 хат, і є такі, у яких проживає 15 тисяч чоловік. І те – село, і те – село! І там і там є рада. Яким чином цей Бюджетний кодекс зможе врахувати, притому що бюджети формуватимуться в Києві, особливості всіх цих 12 тисяч громад? Адміністративно-територіальна реформа станом на сьогоднішній день не проведена. Вона розпочата. Вона рухається, але поки що вона не реалізована. Крім того, у бюджетному кодексі йдеться про перерозподіл грошей, про перерозподіл грошових потоків, але бюджетний кодекс за своєю природою не може відрегулювати перерозподіл функцій та перерозподіл повноважень. А це обов’язково потрібно було зробити попередньо, , або хоча би одночасно, а вже гроші перерозподіляти під новий розподіл функцій. На сьогодні, наскільки мені відомо, немає навіть в стадії розробки жодних змін до Закону про місцеве самоврядування, які би перенесли основну вагу функцій з обласного та районного рівня на сільський рівень чи на рівень громад. І в цьому сенсі, сам по собі бюджетний кодекс, я ще раз повторюю, крім того, що ми обговорюємо те що, ніхто в очі не бачив, ми насправді не зовсім до кінця уявляємо, як він зможе запрацювати. Півбіди, що це не уявляє Осадчев і Матчук. Набагато важливіше, що не зовсім собі це уявляє той, хто доповідає з цього питання на нараді в Кабінеті Міністрів. А лишився час до 15 вересня. Бюджет наступного року потрібно вносити на розгляд Верховної Ради. Часу не лишилося взагалі. Як воно запрацює на наступний рік? От у нас кажуть в народі, що перший млинець буває глевкий: млинець – то Бог з ним, бюджет глевким бути не може, бо це доля людей. Для голови обласної адміністрації чи голови районної адміністрації цей бюджет – це благо, тому що він знімає дуже багато додаткової роботи, але він створить проблеми людям, через те що він створить проблеми людям, через неповну збалансованість між коштами і функціями, під які будуть виділятися гроші.

Ведуча: - Чи вплине подібний  перерозподіл коштів, тобто на міста і села, на розвиток стратегічно важливих об’єктів в областях???

Можу сказати, що я зараз не уявляю, як після цього можна буде концентрувати кошти. Тоді як у минулому році, та й у поточному році, ми проводили роботу і концентрували кошти на шляху «зверху до низу». Це не просто, але можливо – можна пояснити, що найбільша проблема у конкретному районі: давайте ми сконцентруємо там кошти і збудуємо пологовий будинок, а от у цьому районі збудуємо нову школу, а в інших районах цього року нічого такого не будемо робити, але наступного року ми і вам збудуємо те, що для вас є найбільш необхідним. У тому бюджетному кодексі, яким ми його уявляємо зараз, такої можливості передбачено не буде: кошти дійдуть одразу ж до сіл. А тепер уявіть собі, як ці села будуть віддавати гроші комусь, щоб збудувати щось у іншому районі. Чесно вам скажу – я цього не уявляю? Тобто, будівництво чи реалізація проектів, які потребують концентрації коштів, сьогодні для мене є тим, про що я на наступний рік навіть мріяти не можу!

…

(ВМ) – Варіант бюджетного кодексу, просто, дещо вирваний з контексту. Так, ніби всі рухаються в одному напрямку, а тут відбувся різкий стрибок в інший напрямок – всі як йшли, так і пішли далі, а бюджет пішов сам по собі. Це дуже прикро, це дуже погано, тому що бюджет – це гроші, бюджет – це кошти, бюджет – це ресурси, які дають можливості вирішувати ті проблеми, які є в людей на місцях. Тому от мова тільки про це.

(ведуча) – Ви вже казали про те, що механізми недосконалі. На Ваш погляд як господарників, які займаються проблемами досить довго, давно вже їх знають, скажімо так, «на зубок».. Які повинні бути механізми для досконалості такого кодексу, щоб він підходив не тільки вам, а й містам, селам, не тільки областям?

(ВМ) – Та не може бути такого з бюджетним кодексом, коли спочатку зробили, а потім сіли і почали чухати потилицю: а що ж тепер ми з ним будемо робити?! Тому що сьогодні під час наради кілька разів воно саме в таку тональність і збивалося. Як же ж тепер його реалізувати? Як тепер по ньому працювати? Як тепер по ньому робити бюджет наступного року? А як потім по тому бюджету жити? Ну, справді, такі речі, вони поспіхом робитися, на мою думку, не повинні. Те, що це робити треба – сто відсотків! Те, що це не можна робити під якусь дату - колись раніше там будинки здавали під 1 травня, мости здавали під Жовтневі свята, -  ну, правда, потім, як стояли ці будинки і як довго їздили по тих мостах???... Не можна такі речі робити з кодексами, з жодним, а з бюджетним – тим більше, в першу чергу таке робити не можна. Тому те, що от воно так от швидко-швидко, ну, добре, що робиться, погано, що швидко. Бо не відомо, як потім далі ним користуватись.

(ведуча) – Але, як то кажуть, чухати потилицю прийдеться саме Вам, господарникам.

(ВМ) – Ви, знаєте, це було би півбіди, зовсім не було би ніякої біди, якби чухати потилицю треба було Осадчому і Матчуку. Чухати потилицю будуть всі 47 млн – от в цьому біда, от в цьому проблема, тому що якщо ми говоримо про Кримінальний кодекс, то він стосується якоїсь частини населення, теоретично може стосуватись усіх, а Бюджетний кодекс не теоретично, а фактично буде стосуватися всіх без винятку, кожного. Тому що ми зараз вийдемо на вулицю, підемо по тротуару – він горбатий, цей тротуар, бо не вистачає грошей або не вистачає клепки правильно цими грішми скористатися. Потім поїдемо по дорозі – і це все бюджет, і той, який формується у відповідності з Бюджетним кодексом. Якщо правила сформовані невірно, то по цих невірних правилах дуже важко досягнути правильного результату. Тому і є ця заклопотаність. У нас немає бажання сьогодні навіть не бачачи цього Бюджетного кодексу, вихоплювати шаблю, махати нею і критикувати – ні, цього й близько немає. Є інше – є настороженість, і є відчуття того, що воно не до кінця пропрацьовано, а вже йде в реалізацію, уже бюджет наступного року хочуть робити по цьому Бюджетному кодексу. У мене це викликає настороженість.

…

 (журналіст) – Можливо, для більшої ефективності треба доприйняти ті закони, на які ви посилались спочатку?

(ВМ) – То це треба робити, але це не нам треба робити. Я вам скажу що ми, ще на етапі обговорення цього документ, спрямовували свої пропозиції по проекту кодексу. Інша річ, що ці пропозиції не були враховані. І та нарада, яка була проведена сьогодні, є насправді хорошою. Інша річ – вона була би ще кращою, якби вона була проведена до прийняття проекту у Верховній Раді, а не після. Тому що в переважній більшості тих випадків, коли хтось із нас задавав питання, а нам пробували сформулювати «на ходу» якусь відповідь, – так от, ця відповідь повинна була вже міститися в самому кодексі. А якщо її «на ходу» монтують, то це означає, що в кодексі її немає, а це означає, що немає відповіді на життєвоважливі питання. Ми ж іще їх не всі навіть сформулювали! Життя сформулює за нас.

(журналіст) – Як ви дивитесь на адміністративну реформу в Україні?

(ВМ) – Це потрібно робити навіть більш терміново, ніж бюджетний кодекс. Просто з прикладу Рівненської області: 15 тисяч населення, в одному варіанті, – це місто обласного підпорядкування Острог, в іншому варіанті – це Демидівській район, ще в іншому районі – це Зорянська селищна рада. І там, і там, і там - по 15 тисяч населення. Три різних системи управління, три різних надбудови, і три різних способи задоволення потреб людей на одній і тій самій території. Ну як таку дурницю взагалі і що в цьому випадку буде робити новий бюджетний кодекс? Я, наприклад, до кінця цього поки що взагалі не можу прорахувати, розумієте? Тому приведення до одного спільного знаменника – це перший крок, потім перерозподіл функцій, і потім перерозподіл грошових потоків уже під перерозподілені функції. Це було би, на мою думку, більш логічно і більш послідовно.

(ведуча) – Дякую, шановні гості! Дякую, шановні колеги!

Он-лайн трансляція відбувалась на сайті УНІАН та в ефірі 5 каналу