Історична довідка
Рівненська область розташована в північно-західній частині України і займає територію 20,1 тисячі квадратних кілометрів. Територія області була заселена ще в добу пізнього палеоліту, тобто приблизно 40-10 тис. років тому, про що свідчать численні археологічні знахідки. Рівненщина є складовою частиною Великої Волині – історико-етнографічного району України. Цей регіон у VI-VII ст. населяло плем’я дулібів-волинян. У Х ст. Волинь, у тому числі й наша земля, входила до складу Володимирського князівства.
По берегах річок Горині, Случі, Стиру, Ікви виникли численні поселення та укріплення. Визначну роль у тогочасній історії краю відіграли Дорогобуж і Пересопниця, які в ХI-XII ст. були центрами удільних князівств Погоринської землі. На Північному Погоринні деякий час існували також удільні Степанське і Дубровицьке князівства, які входили до складу турово-пінських земель.
Після об’єднання 1199 року Галицького й Волинського князівств Рівненщина входить в єдине Галицько-Волинське князівство. Століття (1240-1340 рр.) населення сучасної Рівненщини перебувало під гнітом монголо-татарських завойовників. Ослаблене внаслідок монголо-татарської навали Галицько-Волинське князівство ввійшло до складу Великого князівства Литовського (1340). В цей період значний вклад у розвиток краю внесли князівські родини, посеред яких найавторитетнішою та наймогутнішою була династія князів Острозьких. Саме представник цієї родини Василь-Костянтин Острозький у 1576 році заснував у Острозі слов’яно-греко-латинську академію – перший в Україні та Східній Європі вищий навчальний заклад. У цей період (1556-1561 рр.) у Пересопницькому монастирі було створено українську Першокнигу, відому сьогодні як Пересопницьке Євангеліє, на якій присягають українські Президенти.
З 1569 року Волинь входить до складу об’єднаної польсько-литовської держави Речі Посполитої. У середині XVII ст. (1651 р.) на землях сучасної Рівненщини відбулась найбільша в історії українського козацтва битва за національне визволення поблизу містечка Берестечка. На цьому місці створено історико-меморіальний заповідник, основою якого стали унікальні експонати, віднайдені під час археологічних досліджень поля битви та козацької переправи.
У 1793 році значна частина території краю увійшла до складу Російської імперії. У цей час шляхами краю пройшли Тарас Шевченко та Леся Українка, Володимир Короленко та Іван Нечуй-Левицький, Микола Лисенко та Михайло Драгоманов, Пантелеймон Куліш та Микола Костомаров, Оноре де Бальзак та Ярослав Гашек.
У добу Української революції (1917-1920 рр.) у Рівному перебувала Директорія УНР, очолювана Симоном Петлюрою. Тут був сформований її новий уряд. У 20-30 рр. ХХ ст. Рівненщина входила до складу Польської держави і лише у вересні 1939 возз’єдналась з українською республікою, яка була складовою частиною Радянського Союзу. 4 грудня 1939 року утворено Рівненську область як адміністративно-територіальну одиницю.
Під час Другої світової війни на теренах краю активно діяла Українська Повстанська Армія, члени якої вели збройну боротьбу за створення незалежної української держави. На початку 1944 року область було визволено від німців та відновлено Радянську владу. Відбудовуючи промисловість та сільське господарство жителі Рівненщини доклали чимало зусиль, щоб швидше підняти з руїн міста та села.
Активно в області було підтримано процеси національного відродження, які розпочались в Україні у другій половині 80-х років ХХ ст. В усіх куточках краю палко вітали проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
Сьогодні населення області становить 1,2 млн. чоловік, які проживають у 16 районах, 1031 населеному пункті. На Рівненщині є понад 100 родовищ 14-ти видів корисних копалин. Область є європейським монополістом базальту та має значні запаси бурштину. В економіці домінують галузі електроенергетики, хімічної, легкої, лісової, деревообробної, харчової промисловості, виробництва будматеріалів, металообробки, машинобудування.
Наша земля вірно шанує своїх предків, дбайливо оберігає минувшину і трепетно зазирає у завтрашній день, сповнений новизни, неспокою і наснаги. Жителі області радо зустрічають гостей, роблячи усе для того, щоб рідний край був ще привабливішим та гарнішим.