Щодо визначення поняття “нормативно-правовий акт”.

Офіційний документ, який приймається уповноваженим органом держави і встановлює, змінює, припиняє чи конкретизує певну норму права, є нормативно-правовим актом (Юридична енциклопедія: том 4, “Українська енциклопедія”, 2003).

Норма права  - це обов’язкове правило фізичної поведінки, яке має загальний характер і встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин та забезпечується відповідними державними гарантіями його реалізації (Юридична енциклопедія: том 4, “Українська енциклопедія”, 2003).

Слід відмітити, що нормативно-правовий акт має такі ознаки:

1) прийнятий уповноваженим органом;

2) містить правові норми загального характеру, встановлює нові права та обов’язки, вносить зміни  або скасовує їх;

3) викладений у письмовій формі та має визначені реквізити;

4) приймається з дотриманням певної процедури;

5) доведений до відома населення шляхом офіційного оприлюднення .

Щодо визначення поняття “експертиза проектів нормативно-правових актів”.

Методичними рекомендаціями щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, схвалених постановою колегії Міністерства юстиції від 21 листопада 2000 року № 41, закріплено, що правова експертиза може бути проведена щодо проекту: закону України; указу Президента України; постанови Кабінету Міністрів України; постанови Національного банку України; наказу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.

Завданням правової експертизи нормативно-правового акта є: об’єктивне і повне дослідження поданого на розгляд експертів проекту відповідно до предмета експертизи виходячи із загальносуспільних та загальнодержавних інтересів, засад побудови правової системи; розроблення у разі необхідності пропозицій щодо внесення до проекту або інших пов’язаних з ним нормативно-правових актів необхідних змін і доповнень; підготовка обґрунтованого експертного висновку з усебічною оцінкою проекту нормативно-правового акта.

Щодо встановлення надбавок за розробку проектів нормативно-правових актів, проведення експертизи проектів таких актів керівним працівникам і спеціалістам міськвиконкому.

Умови оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів визначені постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року  № 268.

Пунктом 1 цієї постанови встановлено, зокрема, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48 – 54 і 57.

Згідно з абзацом другим підпункту 1 “в” пункту 2 цієї ж постанови керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надано право установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам  - у розмірі до 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи), а також прокурорам та слідчим органів прокуратури, керівним працівникам і слідчим органів внутрішніх справ, посади яких віднесені до відповідних категорій посад державних службовців і які займаються розслідуванням кримінальних справ, - у розмірі до 100 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та вислугу років.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 зазначеного Закону).

Слід зазначити, що відповідно до частини першої, другої, п’ятої, шостої статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою районної у місті ради.