Будівництво «по-новому»: від дозволу до введення в експлуатацію

Будівельний ринок України нарешті дочекався законодавчих норм, які спрощують і здешевлюють будівельні проекти та дозвільні процедури. Мова йде про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» № 509-VI, який набрав чинності 14 жовтня 2008р. Однак в умовах фінансової нестабільності будівельні нововведення виглядають не зовсім оптимістично. Дуже важливо прагматично поглянути на те, які можливості створює даний нормативно-правовий акт для успішного завершення чи призупинення проекту, виходу з нього.  Про перспективи, які відкриваються перед забудовником у зв’язку із набранням чинності Закону №509, розповідає  Світлана Павлівна Цибуляк, головний державний інспектор відділу контролю  інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області.

- Чи дійсно новий закон сприяє забудовнику, чи навпаки – додалося клопотів?

- Завдяки Закону № 509-VI учасники будівельного процесу отримали видозмінений і спрощений алгоритм отримання дозвільних документів. На мою думку,  з цим алгоритмом  буде цікаво ознайомитися  кожному  забудовнику. Зазначу,  що такий  процес складається із 17 етапів.  

1. Підготовка зацікавленою особою містобудівного обґрунтування.

2.Погодження містобудівного обґрунтування з органами містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронними та санітарно-епідеміологічними органами.

3. Проведення громадських обговорень запропонованого інвестором проекту.

4. Відведення земельної ділянки під будівництво, укладення договору оренди земельної ділянки.

5. Звернення до органу місцевого самоврядування із клопотанням про наміри здійснити забудову земельної ділянки. Отримання статусу «замовника-забудовника».

         6. Видача органом місцевого самоврядування замовнику-забудовнику містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки у двотижневий строк від дня реєстрації заяви.

7. Розроблення і затвердження замовником завдання на проектування.

8. Отримання замовником технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта містобудування.

9. Проведення інженерних досліджень і розроблення проектної документації.

10. Погодження архітектурно-планувальної частини проекту місцевим органом містобудування та архітектури.

11. Отримання позитивного висновку щодо стадії проектно-кошторисної документації внаслідок проведення комплексної державної експертизи проекту.

12. Затвердження замовником техніко-економічних показників проектно-кошторисної документації.

13. Звернення замовника до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю для отримання дозволу на виконання підготовчих робіт (підготовка земельної ділянки, огородження тощо).

14. Виконання замовником підготовчих робіт протягом 1 року.

15. Отримання замовником дозволу на виконання будівельних робіт.

16. Завершення будівництва і прийняття об’єкта замовником від генпідрядника шляхом підписання акта готовності об’єкта до експлуатації.

17. Прийняття завершеного будівництвом об’єктав експлуатацію інспекцією ДАБК на підставі сертифіката відповідності.

Слід зазначити, що описаний вище алгоритм не застосовуватиметься до проектів і забудовників, які станом на 14 квітня 2009 року розпочали здійснення будівельних робіт.