ГОЩАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ 

На головну Уряд УкраїниМапа сайту
 
 вересня 2019 
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
Пошук
Розширений пошук»
 

 

 

 
Природні ресурси (корисні копалини)


Природні ресурси (корисні копалини)

Розміщення мінерально-сировинних ресурсів у Гощанському районі безпосередньо пов'язане з особливостями його геологічного фор­мування та тектонічною будовою. Так як район у тектонічному відно­шенні розміщений на платформі з потужним осадовим чохлом, він багатий корисними копалинами осадового походження.

Незважаючи на свою відносно невелику територію, район виді­ляється у Рівненській області певними запасами ресурсів нерудних корисних копалин. Зокрема зустрічаються родовища будівельних ма­теріалів. Наприклад, карбонатна сировина, призначена для виробниц­тва будівельного вапна, представлена крейдою та вапняками. Так, відоме своїми запасами родовище вапняку поблизу села Башино. Поклади вап­няків зустрічаються також поблизу сіл як М'ятин, Дуліби, Бочаниця, Симонів, Дроздів, а також у лісовому масиві поблизу оздоров­чого табору Агатівка.

Є у районі і поклади крейди. Найбільш відомі родовища мають назву Крейдярня, що розміщується у західній частині села Вільгір. Зус­трічається крейда також в урочищі Білі Береги в північно-східній частині села Бугрин, а також поблизу с.Дроздів та с.Тучин вздовж течії річки Горинь у межах Волинської височини.

Сировиною для виробництва цегли є глина. Глина практично зустрічається по всьому району. В основному в районі зустрічаються сірі глини сарматського віку. Основні їх запаси знаходяться у родовищах поблизу сіл Бугрин, Мнишин, Франівка, Курозвани, Симонів, Гоща, де у минулому були побудовані цегельні заводи, більшість з яких крім вище згаданого Гощанського сьогодні є недіючими.

Будівельні піски поширені по всьому району і зустрічаються се­ред відкладів крейдового, палеогенового, неогенового та четвертин­ного віку.

В районі зустрічаються зовсім невеликі, порівняно з поліськими родовищами, поклади торфу у заплавах річкових долин, потужність яких не перевищує 1,5- 2,5 м.

Найбільш відомими ро­довищами торфу, що раніше розроблялися, були Чудницьке, Різак поблизу села Посягва, Дулібський берег поблизу села Дуліби. Значні торфові площі були між селами Бочаниця, Жаврів, Гоща, Курозвани та на півночі району у межах Поліської низовини.

Виявлені у районі і невеликі за запасами поклади фосфоритів, але промислового значення вони не мають і видобуток їх не проводить­ся.

На глибинах 70-130 м виявлені слабомінералізовані води. Однією з таких є мінеральна вода М'ятинська, що виявлена поблизу села М'ятин, яку ще до недавнього часу розливали на Гощанському заводі продтоварів.

З огляду на напружену екологічну ситуацію, що склалася у районі, а також проблему з водозабезпеченням населених пунктів, великого значення набуває розвідка підземних вод незначної мінералізації (0,1 - 0,2 г/л), основні запаси яких зосереджені у верхньокрейдових відкла­дах і поширені практично по всьому району.

У 1984 році в Гощанському районі  було введено в дію водозабір для м.Рівне з добовою подачею води 55 тис.куб.м, який працює у такому режимі з 1987 року. За понад 20 років експлуатації водозабору та нагромадження інших факторів, а саме:  погіршення кліматичних умов, заповнення ставків –регуляторів Хмельницької АЕС, відсутності двостороннього регулювання меліоративних систем привело  до погіршення ситуації.

Внаслідок цього на території району різко знизились рівні  підземних вод, що привело до повного або часткового зникнення води в  шахтних колодязях місцевих жителів 45 населених пунктів на площі 120 кв.км. Крім того, обміліли або зовсім пропали малі річки, озера і ставки. Донедавна повноводна річка Горинь внаслідок порушення водного балансу теж обміліла.

Депресійна воронка розширилась до 375 кв.км. Загальна площа зневоднених сільськогосподарських угідь складає понад 3 тис.га і з кожним роком вона збільшується.

В сільськогосподарських підприємства «Мир», ім. Воловікова, «Тучинське» повністю виведено з обороту біля 800 гектарів орної землі. Вийшли з ладу природні сінокоси й пасовища. Господарства багато втрачають при виробництві сільськогосподарської продукції. На поверхні ґрунту створилась сітка глибоких тріщин, нерівностей, що перешкоджає використанню природних лук за прямим призначенням. Розломи поверхні землі в районі водозабору (села Чудниця, Воскодави, Мнишин, Горбаків) сягають 5-7 м глибиною і до 1,5 м шириною. Тріщини землі за останні роки з’явилися й на відстані понад 15 км від зони водозабору.

Для попередження можливих негативних наслідків та з метою детального визначення конкретного виходу із наявного в районі становища було розроблено і затверджено рішенням обласної ради № 181 від 04.11.1992р. «Техніко-економічне обґрунтування поліпшення водогосподарської обстановки і використання земель басейну р. Горинь у зоні впливу водозаборів м. Рівне і робочого проекту на будівництво шлюзу регулятора на пікеті 291+50 на р. Горинь». Ним передбачалось здійснити ряд заходів, зокрема, реконструювати та ввести нових осушувальних систем, побудувати 234 гідротехнічні споруди на каналах, в т.ч. 5 шлюзів-регуляторів, 12 насосних станцій, 40 ставків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року №1275 «Про подолання надзвичайного екологічного стану в басейні р.Горинь та забезпечення якісною питною водою населення м. Рівне і сіл Гощанського району Рівненської області» стан визначено надзвичайним. Особливо загрозливим він і в даний час є не стільки в частині забезпечення якісною питною водою райцентру і сіл району, а екологічними наслідками для довкілля.

1 червня 1998 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №763 «Про поліпшення водогосподарського стану в басейні р. Горині та забезпечення водопостачання м. Рівного і населених пунктів Гощанського району Рівненської області», якою затвердив першочергові заходи по будівництву об’єктів на загальну суму 36,7 млн.грн.

Ряд заходів щодо поліпшення водогосподарської обстановки виконано. Однак, побудовано лише 1 шлюз-регулятор на р. Горинь в с. Воскодави, інші у зв’язку з  відсутністю фінансування не будуються. Експлуатація протягом семи років збудованого шлюзу показує позитивні тенденції у водному балансі в зоні впливу.

На сьогодні екологічна обстановка в районі й надалі загострюється.

 

 

Ґрунтовий покрив Гощанського району

 

            Географічний розподіл грунтів у районі підпорядкований загальним законам широтної зональності.

         Залежно від зовнішніх фізико-географічних умов, у межах району виділяють такі основні типи грунтів: дерново-підзолисті та їх підтипи (у межах Поліської низовини), чорноземи опідзолені (на північ від с.Воскодави та на схід від Гощі), лучні та лучно-чорноземні (від межі з Острозьким районом до села Подоляни), чорноземи вилужені (у південно-західній частині району), темно-сірі та сірі лісові грунти (у західній і південно-західній, східній, південно-східній частинах району).

         Розораність грунту складає 67,3 %.

         Аналіз властивостей грунтів показує, що переважна їх частина може досить ефективно використовуватися в сільськогосподарському виробництві лише за умови штучного їх поліпшення, тобто вимагає застосування науково-обгрунтованої системи.

 

 

 

 

 




Реєстрація
Логін
Пароль
Реєстрація
Опитування

http://i.piccy.info/i9/c811ff2c35d34d10df4fdc6036eda6bc/1469112702/28006/1037507/2107.jpg



Запитання | Адміністратор
Інформаційний супровід: pressa1@rv.gov.ua Тех. підтримка: forweb@rv.gov.ua  ©  Рівненська обласна державна адміністрація
 
 

АКТУАЛЬНІ ЗАПИТИ НА НАДАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ПРОГРАМ ТА ПРОЕКТІВ