ГОЩАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ 

На головну Уряд УкраїниМапа сайту
 
 липня 2019 
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
Пошук
Розширений пошук»
 

 

 

 
Гощанське бюро правової допомоги інформує


Способи стягнення аліментів на утримання дитини

Аліменти як і раніше призначаються судом, але відтепер, стягнути аліменти можна звернувшись до суду двома способами, кожен з яких має свої переваги і недоліки.

Спосіб № 1. Звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Спосіб № 2. Звернення до суду з позовом про стягнення аліментів.

Звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Якщо той з батьків з ким проживає дитина виявить бажання звернутись за стягненням аліментів в розмірі ¼ — на одну дитину, — на двох, ½ — на трьох і більше дітей від заробітку боржника (батька/матері) таке звернення можливо за особливою (спрощеною) процедурою розгляду справи, а саме подавши до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На дитину до 6 років — 1626  грн. х 50% = 813 грн.

від 6 до 18 років — 2027 грн. х 50% = 1013,5 грн.

Куди звертатись?

Заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів подаєтесь до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, тобто за вибором заявника — або за його місцем проживання чи перебування, або за місцем проживання чи перебування боржника.

Якщо Ви внутрішньо переміщена особа — за місцем фактичного проживання згідно довідки.

Що ж потрібно зробити?

1)     зібрати пакет документів згідно переліку вказаному  в заяві про видачу судового наказу

2)     підготувати заяву про видачу судового наказу.

3)     подати до суду за місцем свого фактичного проживання/перебування (особисто або через представника)

4)     очікувати видачу судового наказу

5)     подати судовий наказ до виконання.

Зверніть увагу! При зверненні до суду з заявою про  видачу судового наказу так і позовом про стягнення аліментів, не потрібно сплачувати судовий збір.

Скільки триває розгляд?

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня отримання судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи — боржника.

Зверніть увагу! Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Недолік - не можливо підтвердити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи — боржника. Отримання судом інформації, може тривати до 2 — 3 місяців.

Результат та подальші дії.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

У разі позитивного розгляду заяви, суд не пізніше наступного дня надсилає боржнику рекомендованим листом копію заяви про видачу судового наказу та доданих документів. Після отримання боржником листа він може звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами в порядку ст. 423 ЦПК.

Оскаржити судовий наказ, боржник не може (ст. 170 ЦПК).

Відмова у видачі судового наказу з будь — якої причини не позбавляє права на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, які встановлені для виконання судових рішень.

Куди звертатись з позовом?

Позови про стягнення аліментів, можуть пред’являтися як за зареєстрованим місцем проживання відповідача,  а також і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Що ж потрібно зробити?

1.          підготувати пакет необхідних, підтверджуючих документів у відповідній кількості;

2.          скласти позовну заяву про стягнення аліментів (самостійно або за допомогою адвоката/юриста);

3.          подати позовну заяву до суду за місцем свого фактичного проживання/перебування (особисто або через представника) або за місцем реєстрації (прописки) відповідача.

4.          приймати участь у розгляді справи та надавати додаткові пояснення у разі необхідності;

5.          очікувати ухвалення рішення суду і отримати його після набрання законної сили;

6.          почати виконання рішення суду.

Який порядок та строки розгляду?

Загальний порядок розгляду відповідно до положень ЦПК. Приблизно протягом 1,5 — 3 місяців.

Зверніть увагу! У випадку проживання боржника на тимчасово окупованій території та/або відсутності з ним/нею контакту та несплати протягом 6 — місяців, той з батьків, хто звертається  за стягненням аліментів має право на призначення “Тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме” — http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-п

Переваги позову про стягнення аліментів

§             Не впливає відсутність інформації про зареєстроване місце проживання/перебування  відповідача. (суд оголошує його у розшук. ст. 132 ЦПК)

§             У випадку проживання боржника на тимчасово окупованій території та/або відсутності з ним/нею контакту, суд публікує оголошення на веб–сайті суду, у створеному підрозділі «Оголошення про виклик до суду» у розділі «Громадянам»

§             Негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць.

§             Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

Відповідальність за ухилення від сплати аліментів

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців до боржника, може бути застосоване наступне:

1) встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (є виключення);

3) встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

5) виконання суспільно корисних робіт.

 

За додатковою інформацією звертайтесь в Гощанське бюро правової допомоги

 тел.: начальник - Дубич Сергій Володимирович, (067)360-88-48, головний спеціаліст - Гупалюк Вадим Віталійович, (068)016-08-93, (03650) 2-16-50

 

 

Начальник відділу “ Гощанське бюро

правової допомоги”

С.Дубич  

 

Як отримати компенсацію за падіння на слизькій дорозі

 

Якщо ви послизнулися і травмувалися

Всі тротуари в селищі, селі або місті, якими ми ходимо, мають своїх власників. Ними може бути комунальне підприємство або власник офісу Відповідну інформацію про власника можна дізнатися за запитом в районної державної адміністрації. Аби добитися компенсації, необхідно зібрати докази того, що нещасний випадок стався через неприбраний сніг, непосипаний лід тощо.

Якщо ви йшли один, впали та постраждали – сфотографуйте місце падіння з прив’язкою до якогось об’єкту нерухомості на яких є вивіски (це для судового позову) на телефон. Уважно подивитися навкруги – чи є поблизу банківська установа, магазин, у яких зазвичай є камери зовнішнього спостереження – там можна буде взяти відеозапис. Буде добре, якщо є можливість попросити когось засвідчити ваше падіння в разі суду (візьміть його номер телефону тощо).

У травмпункті в картці доставки має бути обов’язково вказана причина травми – через падіння на вулиці такій-то, біля будинку такого-то, офісу фірми, тощо. Бажано записати всі дані бригади медиків, які вас доставили з місця падіння до лікарні.

 

Кому висувати претензії?

У випадку, якщо ви постраждали біля свого будинку – претензії слід висувати комунальному підприємству, яке обслуговує ваш будинок. При падінні на сходах офісу, банку, супермаркету, відповідальність повинен нести той, на кого покладено обов’язок прибирати цю територію. Претензія може бути пред’явлена і в райадміністрацію, в управлінні якої знаходиться відповідальна організація.

Якщо поліція зафіксувала факт отримання травми, потрібно написати заяву в правоохоронні органи. Всі дані будуть внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Далі потерпілий повинен пройти судово-медичну експертизу, яка визначить ступінь тяжкості тілесного ушкодження, відзначає експерт. Потім оформляється позов до районного суду за місцем знаходження відповідача.

В Україні діє Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру". У дев'ятому пункті цієї постанови вказано, що райдержадміністрація упродовж доби з часу надходження від лікувального закладу повідомлення про нещасний випадок ухвалює рішення про створення комісії з розслідування цього нещасного випадку в складі не менше трьох осіб. Комісія складає акт, який надсилають потерпілому. Про цю постанову, каже експерт, майже ніхто не знає, але вона може стати беззаперечним аргументом в суді.

 

Якщо впала бурулька

Якщо ви стали жертвою бурульки – принцип отримання відшкодування той самий. Варто все сфотографувати з прив’язкою місця – будинок, магазин, аптека тощо та з’ясувати кому належить тротуар, де на вас з даху впала крига. Далі в травмпункті за тією ж схемою вказати місце інциденту та обов'язково сфотографувати дах з бурульками.

Дізнатися кому належить шмат дороги, де сталася неприємність, можна через ЖЕК, району адміністрацію або зайти в онлайн-реєстр власників нерухомого майна. Останній варіант, щоправда, коштуватиме грошей – 23 гривні. Якщо є свідок – запитайте, чи зможе він дати свідчення або хоча б візьміть у нього номер телефону. Також варто зробити медичне обстеження, аби визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Якщо травму можна кваліфікувати "більш, ніж легкого ступеня" – швидка допомога по факту заподіяння травми повинна повідомити поліцію.

 

 

За додатковою інформацією звертайтесь в Гощанське бюро правової допомоги

тел.: начальник - Дубич Сергій Володимирович, (067)360-88-48, головний спеціаліст - Гупалюк Вадим Віталійович, (068)016-08-93, (03650) 2-16-50

 

____________________________________________________________________

 

Новели у земельному законодавстві

10 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" №2498-VIII (надалі "Закон"). Закон було опубліковано 29 серпня 2018 року і він набув чинності 1 січня 2019 року. Нарешті вирішено наступні проблеми під час використання земель сільськогосподарського призначення: cамовільне зайняття земельних ділянок, правовий статус яких не був визначений (поле- і лісозахисні смуги, польові дороги), землі колективної форми власності, проблеми меліорації, "черезсмужжя".

Закон передбачає, що земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років. Нарешті вирішено проблему самовільного заняття польових доріг.

Законом також введено положення щодо того, що земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції. Тобто, Закон фактично закріпив багаторічну практику щодо використання польових доріг для вирощування сільськогосподарської продукції. Нарешті, це зніме проблему потенційних санкцій за самовільне зайняття земельних ділянок у багатьох сільськогосподарських підприємств.

Врегульовано питання щодо КСП (колективних сільськогосподарських підприємств). Через законодавчу колізію можливість розпорядження землями КСП була фактично заблокована на довгих 16 років, оскільки діючий Земельний кодекс України фактично не визнає таку форму власності як колективна. Ухвалений закон передбачає, що з дня набрання чинності цим Законом землі колективних сільськогосподарських підприємств, діяльність яких була припинена (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Фактично ті масиви земель, які зараз мають статус земель колективної власності (за умови припинення діяльності колективної сільськогосподарського підприємства) на підставі вказаного Закону будуть у державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані як землі комунальної форми власності.

 Більш того, Законом внесено зміни в Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", які передбачають можливість члену діючого колективного сільськогосподарського підприємства, який побажав вийти з його складу, отримати земельну ділянку, яка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства, шляхом  розподілу земель колективної власності підприємства відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Додатково у Законі детально розписана процедура щодо проведення розподілу земель, які підпадали під паювання, проте не були розпайовані. Вона достатньо тривала і непроста. При цьому, Закон передбачає, що розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їхніми спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 1 січня 2025 року. Таким чином, законодавець нарешті обмежив строк, після якого колективної власності на землю вже не буде.

Значним чином змінили і регулювання меліорації. По-перше, Кабінету Міністрів України тепер надано право встановлювати нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням. Але до яких наслідків для аграрного бізнесу може призвести таке повноваження Кабінету Міністрів України? Невідомо.

По-друге,  передбачено положення, що особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, на якому здійснюється гідротехнічна меліорація, має право на компенсацію понесених витрат з гідротехнічної меліорації земельних ділянок, розташованих у такому масиві, або суміжних земельних ділянок, які не перебувають в її користуванні. Розмір компенсації та умови її сплати визначаються у договорі між цією особою та власником або користувачем земельної ділянки. Одразу бачимо, що виникає питання трактування – яка це "істотна частина" масиву?

Закон також вніс зміни до Закону України "Про меліорацію" в частині встановлення сервітутів для здійснення заходів з меліорації. Зокрема, тепер чітко визначено, що можна встановлювати сервітути стосовно: (1) будівництва та розміщення трубопроводів, які є складовою частиною меліоративної системи; (2) проходу, проїзду, а також перевезення матеріалів для будівництва та експлуатації меліоративної системи; (3) руху пересувних об'єктів інженерної інфраструктури.

Законом введена нова норма до Закону України "Про оренду землі", яка передбачає ряд цікавих новел щодо оренди земель сільськогосподарського призначення, зокрема:

Власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок. Укладення договору суборенди у такому разі не потребує згоди орендодавця, при цьому орендар залишається відповідальним перед орендодавцем за виконання договору оренди. Припинення дії одного з договорів оренди, суборенди земельної ділянки, укладених у порядку обміну правами користування, припиняє дію іншого договору оренди, суборенди, укладеного взамін, про що обов’язково зазначається у таких договорах.

Отже, вводиться фактично абсолютно новий правовий механізм – обмін правами користування землею. У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

 

За додатковою інформацією звертайтесь в Гощанське бюро правової допомоги

 тел.: начальник - Дубич Сергій Володимирович, (067)360-88-48, головний спеціаліст - Гупалюк Вадим Віталійович, (068)016-08-93, (03650) 2-16-50

 

Сергій Дубич,

начальник відділу

«Гощанське бюро правової допомоги»

______________________________________________________________________________________________

 

Відповідальність за булінг у школі

Верховна Рада України 18.12.2018 року ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (№ 8584).

Законом буде доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4, якою передбачено, що булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Законом визначено покарання за цькування, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16, - накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Також законом передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку. У законі визначені типові ознаки булінгу, серед яких систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Також законом визначено, що соціально-педагогічний патронаж у системі освіти забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 За додатковою інформацією звертайтесь в Гощанське бюро правової допомоги

 тел.: начальник - Дубич Сергій Володимирович, (067)360-88-48, головний спеціаліст - Гупалюк Вадим Віталійович, (068)016-08-93, (03650) 2-16-50

 

 

Начальник відділу

«Гощанське бюро правової допомоги»

С. Дубич

 

 

 Відповідальність за несплату аліментів

6 лютого 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» (Закон від 7 грудня 2017 року, №2234-VIII). Закон передбачає нові засоби примусового виконання рішень до боржника, який не сплачує аліменти більше ніж шість місяців.

Несплата аліментів, що призвела до виникнення заборгованості понад шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. При наявності такої заборгованості державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1831 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Таким чином, Закон впроваджує новий вид адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, які боржник виконуватиме у вільний від роботи чи навчання час. Вид таких робіт визначатимуть органи місцевого самоврядування. Водночас, суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років.

У разі ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт постановою суду (судді) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом. Тоді строк арешту визначається з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює 15 годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати 15 діб.

Згаданим Законом внесені зміни і до Сімейного кодексу України, які передбачають право того із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку - за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Така довідка видається органом державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів і дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Внесені зміни до Закону України «Про виконавче провадження» передбачають також, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про:

-          тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

-          тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

-          тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та вихолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

-          тимчасове обмеження боржника у праві полювання.

При цьому визначається ряд застережень, коли тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема, у разі:

-          якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;

-          використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;

-          проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;

-          розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Порушення обмеження боржника у праві керування транспортним засобом тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Щодо інших обмежувальних заходів, які можуть застосовуватися виконавцем щодо несумлінного боржника по аліментах, то таких немає.

Відповідно до ст. 164 КК України встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. Санкція статті передбачає громадські роботи на строк від 80 до 120 годин або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Відповідно до ст. 165 КК України, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин, або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

При цьому під злісним ухиленням від сплати аліментів на дітей або непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

Таким чином Закон про посилення відповідальності за несплату аліментів спрямований на забезпечення належного виконання рішень щодо стягнення аліментів, що дозволить зменшити заборгованість зі сплати аліментів, а також забезпечить належне утримання осіб, які отримують аліменти. Сподіваємося, що незабаром складеться нова практика у сфері правозастосування даного закону, а недоліки, якщо такі виявляться, можна буде оперативно усунути.

Реалізація державної політики у сфері посилення захисту дітей не обмежується лише прийняттям закону, а передбачає і ряд заходів для його реально ефективної реалізації. Зокрема, буде створено окремі спеціальні групи виконавців судових рішень для ліквідації заборгованості зі сплати аліментів.  Крім того, Міністерством юстиції реалізовується правопросвітницька кампанія в рамках проекту «Я маю право», яка має на меті розповісти громадянам про нові правила сплати аліментів та заохотити робити це добровільно.

За додатковою інформацією звертайтесь в Гощанське бюро правової допомоги

 тел.: начальник - Дубич Сергій Володимирович, (067)360-88-48, головний спеціаліст - Гупалюк Вадим Віталійович, (068)016-08-93, (03650) 2-16-50

 

Начальник відділу

«Гощанське бюро правової допомоги»

Сергій Дубич

 

 

 

 

вул. Незалежності,20

смт. Гоща, 35400, Україна

 

Т: (03650) 2-16-50

E: hoshchanske@legalaid.rv.ua

 

www.legalaid.gov.ua

Рівненський                         місцевий центр з надання безоплатної

вторинної правової допомоги відділ “Гощанське бюро правової допомоги”

 

 

 

Твої права – твій надійний захист

 

         Таку назву має новий буклет для дітей, який виготовили для системи безоплатної правової допомоги.

Завдяки цим буклетам діти зможуть орієнтуватися у своїх правах та знатимуть, куди звернутися за правовою допомогою у випадку, якщо їх образили в школі чи на вулиці.

Також буклети інформують про види відповідальності у разі скоєння правопорушення для категорій осіб від 14-16 років та 16-18 років. 

https://drive.google.com/file/d/1yprZ9KR6KhWlrmGI00Z9XmTV7ylxlI_6/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1lWdUIJZkTU1qzAwkfvMKhZqAoXoBcbkM/view?usp=sharing

 

 

 За додатковою інформацією звертайтесь в Гощанське бюро правової допомоги

тел.: начальник - Дубич Сергій Володимирович, (067)360-88-48, головний спеціаліст - Гупалюк Вадим Віталійович, (068)016-08-93, (03650) 2-16-50

 

 

Начальник відділу

«Гощанське бюро правової допомоги»

Сергій Дубич

 

 

 

 

Президент підписав Указ «Про оголошення в Україні 2018 року Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!»

Президент Петро Порошенко підписав Указ №361/2017 «Про оголошення в Україні 2018 року Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!». Указ сприятиме формуванню правової культури та свідомості у суспільстві, підвищенню рівня знань громадян щодо механізмів захисту своїх прав (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/361/2017).

 

За додатковою інформацією звертайтесь в Гощанське бюро правової допомоги

тел.: начальник - Дубич Сергій Володимирович, (067)360-88-48, головний спеціаліст - Гупалюк Вадим Віталійович, (068)016-08-93, (03650) 2-16-50

 

 

 

Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги», Регіональний центр з надання БВПД у Рівненській області повідомляє про проведення з 18 листопада 2017 року до 23 січня 2018 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1)    Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.uaз 18 листопада до 17 грудня 2017 року включно, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів).

УВАГА!За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

2)     Упродовж 19-25 грудня 2017 року включно пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3)     Впродовж 9-12 січня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги. 

УВАГА!Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, з 27 до 29 грудня 2017 року включно конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

Контакти для зворотного зв’язку з адвокатами:

ПоплавськаГалинаЄвгенівна, заступниця начальника відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  364 17 59 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), halyna.poplavska@legalaid.gov.ua.

Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 9 серпня 2017 р. № 575).

Переглянути Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджені постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

Переглянути наказ Мін’юсту від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Мін’юсту від 13.11.2017 № 3552/5 (документ знаходиться на державній реєстрації та буде доступний для перегляду найближчим часом).

 

Порушення права на інформацію та права на звернення

Стаття 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Порушення права на інформацію та права на звернення.

Неоприлюдненняінформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України «Про доступ до публіч­ної інформації», «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» та «Про засади запобігання і протидії корупції», — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інфор­мації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років», а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, неповне на­ дання інформації, неповідомлення про подовження строку розгляду запиту, відстрочення розгляду запиту, крім випадків, визначених цим Законом, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обмеження доступу до інформації або віднесення інфор­мації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковува­них мінімумів доходів громадян.

Ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою особи, а також інше порушення Закону України «Про доступ до судових рішень», — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України «Про звернення громадян», — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою — сьомою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковува­них мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.

Протоколи у справах про порушення доступу до публічної інформації або права на звернення громадян складаються представниками Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Основна роль у виконанні таких завдань відтепер відводиться профільним органам держав­ної влади. Також у статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення) додано підпункт 8–1, згідно з яким за порушення права на інформацію та права на звернення (ст. 212-3 КУпАП, крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») такою прерогативою наділені уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого. Також означені особи отримали повноваження складати адмінпротоколи за статтями 188-39 (Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних) та 188-40 (Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини).

Отже, у випадку недотримання права на інформацію або права на приватність з боку недбалих чиновників віднині слід звертатися саме до секретаріату Уповноваженого — задля того, аби відповідальні працівники Омбудсмана складали адміністративні протоколи щодо порушників.

 

 

Зразок скарги до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

 

Уповноваженому Верховної Ради України

з прав людини Секретаріат Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини

вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008

П. І.Б. скаржника _____________________,

поштова адреса: _____________________

тел.: ________________________________

про усунення порушень права на доступ

до публічної інформації та притягнення

правопорушника до адміністративної

відповідальності за статтею 212-3

КУпАП

 

Шановний (-а)__________________________ !

Звертаюсь до Вас у зв’язку з порушенням мого права на доступ до публічної інформації. До суду з цього питання я ще не звертався (-лась). «________ » 201__ року, я, П. І.Б. скаржника , звернувся (-лась) до (зазначити розпорядника інформації) із запитом, в яко­му просив (-ла) надати мені таку інформацію/документи:

1._____________________________________________________________________________

2._____________________________________________________________________________

«____» 201 року на вищевказаний запит було надано відповідь, в якій зазначено про неможливість надання мені запитуваних інформації/документів (або: мої вимоги задоволено частково) (копія додається).

Зокрема, мені відмовили у наданні документів/відомостей про __________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

Неможливість надання запитуваних інформації/документів обґрунтовується тим, що____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Відмова у наданні запитуваних інформації/документів є незаконною і має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212-3 КУпАП, що потребує реагування з боку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Як видно із вищезгаданої відповіді на запит, інформація про____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________, віднесена до інформації з обмеженим доступом (або зазначити іншу причину відмови).

Надати обґрунтування незаконності відмови у наданні інформації/документів__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ .

 

Таким чином, посадові особи (зазначити розпорядника публічної інформації) , які готували відповідь на мій запит від «____» 201___ року, порушили моє право на інформацію, яка є відкритою, що прямо заборонено законом. Відповідно, на нашу думку, в їх діях є ознаки правопорушення, передбаченого статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 8-1 частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у справах про правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Крім того, пункти 11, 12, 14 частини 1 статті 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» передбачають, що Уповноважений Верховної Ради України за прав людини має право, зокрема, направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів; перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, здійснюють виконання судових рішень, вносити в установленому порядку пропозиції щодо поліпшення діяльності таких органів у цій сфері; здійснювати інші повноваження, визначені законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись частиною 6 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (або зазначити інші правові норми, які гарантують право на доступ до публічної інформації, а також за необхідності — вказати на частину 2 статті 12, статтею 16 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»), статями 212-3, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2, 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», —

ПРОШУ:

1. Провести перевірку на предмет вчинення адміністративних правопорушень посадовими особами (зазначити розпорядника публічної інформації) у зв’язку з відмовою у наданні публічної інформації/документів про ....

2. Притягнути до адміністративної відповідальності осіб, які протиправно обмежили доступ до публічної інформації/документів про за статтею 212-3 КУпАП.

3. Направити до (зазначити розпорядника публічної інформації) акти реагування на вищезазначені порушення мого права на доступ до публічної інформації з метою їх усунення та надання запитуваних мною відомостей/документів.

Додаток: 1. Копія інформаційного  запиту від «____» 201___ року;

2. Копія відповіді на запит на інформацію.

«_____» 201____ року                                                        / ПІБ /

 

 

Права та обов’язки пішоходів згідно правил дорожнього руху

Актуальним питанням правил дорожнього руху, яке викликає значний інтерес серед громадян, є питання правового статусу таких учасників дорожнього руху як пішоходи, а саме весь спектр їх прав та обов’язків, які вони мають, перебуваючи на дорозі.

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють дані правовідносини є Закон України “Про дорожній рух” та Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 зі змінами та доповненнями.

Згідно правил дорожнього руху, пішохід - це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу.

До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску.

Розділ IV, а саме пункт 4.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) чітко регламентує, які саме обов’язки покладено на пішоходів. Так, пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку. Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому - по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху. (Абзац другий пункту 4.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 111 від 11.02.2013}

Пішоходи, які переносять громіздкі предмети, або особи, які пересуваються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть мотоцикл, велосипед чи мопед, везуть санки, візок тощо, якщо їх рух тротуарами, пішохідними чи велосипедними доріжками або узбіччями створює перешкоди для інших учасників руху, можуть рухатися по краю проїзної частини в один ряд (пункт 4.2 ПДР).

За межами населених пунктів пішоходи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини, повинні йти назустріч руху транспортних засобів. Особи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини в інвалідних колясках без двигуна, ведуть мотоцикл, мопед або велосипед, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів (пункт 4.3 ПДР).

Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч (пункт 4.7 ПДР).

Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки (пункт 4.8 ПДР).

У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора. У таких місцях пішоходи, які не встигли закінчити перехід проїзної частини дороги одного напрямку, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності - на середині проїзної частини і можуть продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора чи регулювальника та переконаються в безпеці подальшого руху (пункт 4.9 ПДР).

Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об'єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються (пункт 4.10 ПДР).

Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, - на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху (пункт 4.11 ПДР).

На трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, пішоходам дозволяється виходити на проїзну частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая. Після висадки з трамвая необхідно залишити проїзну частину не затримуючись (пункт 4.12 ПДР).

У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного та (або) синього кольору і (або) спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її (пункт 4.13 ПДР).

Як видно з Правил Дорожнього руху, законодавець досить чітко визначив порядок перебування, руху та місце знаходження пішоходів на проїзній частині та встановив  відповідальність у разі порушення встановлених норм пішоходом, яка визначена у Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно ст.127 КупАП: порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин - непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі порушення, вчинені пішоходами, які перебувають у стані сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

 Особливої уваги заслуговує п.4.4 Правил дорожнього руху, а саме: рух проїзною частиною у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості. Згідно даного пункту у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху. (Пункт 4.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 876 від 01.10.2008)

Підсумовуючи вищевикладене, слід зробити висновок, що основне правило при виборі одягу  пішохода для руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості - бути видимим на дорозі, виділивши себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи.

Від цього буде залежати безпека пішохода, його здоров’я, а може навіть і життя.

Коротко зупинемося на питанні, щодо пересування пішоходів у групах. Згідно правил дорожнього руху, пішоходи повинні пересуватися по проїзній частині  групами не більше чотирьох осіб в ряду, за умови, що колона не займає більше половини ширини проїзної частини одного напрямку руху. Попереду і позаду колони на відстані 10- 15 м з лівого боку повинні бути супровідники з червоними прапорцями, а у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості - із засвіченими ліхтарями: спереду - білого кольору, позаду - червоного.

Як видно з даного положення пішоходам дозволяється рухатися по проїзній частині, на відміну від  руху організованих груп дітей, рух яких дозволяється лише по тротуарах і пішохідних доріжках, а коли їх немає - по узбіччю дороги у напрямку руху транспортних засобів колоною. При цьому лише у світлу пору доби та в супроводі дорослих.

Отже, слід зробити висновок, що пішоходам  категорично забороняється: виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху,раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід, допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину, переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження, затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це непов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху,  рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

При цьому пішоходу надано певні права щодо переваги під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора, а також право вимагати від органів виконавчої влади, власників автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів створення умов для забезпечення безпеки дорожнього руху. (Пункт 4.15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 161 від 22.03.2017)

Підсумовуючи вищевикладене, слід наголосити та звернутися до учасників дорожнього руху, а саме пішоходів:

- Шановні пішоходи, будьте уважні на дорозі, дотримуйтесь правил дорожнього руху,  переходьте дорогу в спеціально відведених  місцях, у місцях, де дорожній рух регулюєтьсясигналами регулювальника або світлофора чітко дотримуйтесь вищевказаних сигналів, адже вони створенні не лише для автомобілів , але і для Вас. 

Від цього буде залежати ваше життя, здоров’я, а також життя, здоров’я інших учасників дорожнього руху !

 

Сергій Дубич,

начальник відділу

«Гощанське бюро правової допомоги»

Стартував проект Мін’юсту із залучення громадян до правової активності

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».

У рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами. Поширення правових знань у рамках проекту сприятиме залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

 

Проект спрямований на інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб.

 

Офіційний веб-сайт проекту: prаvo.minjust.gov.ua

 

За додатковою інформацією звертайтесь в Гощанське бюро правової допомоги:

 тел.: начальник - Дубич Сергій Володимирович, (067)360-88-48, головний спеціаліст - Гупалюк Вадим Віталійович, (068)016-08-93, (03650) 2-16-50

 

Сергій Дубич,

начальник відділу

«Гощанське бюро правової допомоги»

Встановлення факту, що має юридичне значення

Багато людей стикалися з такими випадками, коли інформація про особу зазначена в документі, не збігається з ім'ям, по батькові, прізвищем, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті?

 

Через невірне, помилкове написання хоча б однієї букви в прізвищі, імені чи по батькові особи люди не можуть оформити пенсію або спадщину тощо.

  

Якщо потрібно встановити факт, що має юридичне значення, то при поданні до суду відповідної заяви в ній зазначається заявник (той, хто звертається до суду для встановлення факту) та заінтересована особа. Залежно від мети встановлення фактів, заінтересованими особами в цих справах можуть бути підприємства, установи, організації, тощо.

 

У заяві про встановлення факту, необхідно максимально послідовно описати ситуацію, що склалася, зазначити, в яких саме документах вказано неправильні відомості, які саме неправильні відомості, якими доказами підтверджуються указані обставини, вказано причини, через які внести виправлення чи отримати нові документи без помилок неможливо, а тому є потреба, щоб ситуацію вирішив суд.

 

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем проживання  заявника.

 

За подання до суду заяви у справах окремого провадження обов’язково сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (336 грн. 80 коп., окрім випадків коли особа звільнена від сплати судового збору)

 

 

 За додатковою інформацією звертайтесь в Гощанське бюро правової допомоги

тел.: начальник - Дубич Сергій Володимирович, (067)360-88-48, головний спеціаліст - Гупалюк Вадим Віталійович, (068)016-08-93, (03650) 2-16-50

 

Сергій Дубич,

начальник відділу

«Гощанське бюро правової допомоги»

 

 

До уваги учасників АТО !

За ініціативою Всеукраїнського Об’єднання учасників АТО “УКРАЇНЦІ-РАЗОМ!” створено програму Соціальна картка учасника АТО”, яка дозволяє учасникам бойових дій на сході України та членам їх сімей бути цілодобово захищеними та отримувати необхідну допомогу.

На сьогодні це єдина всеукраїнська соціально-правова програма допомоги учасникам бойових дій “СОЦІАЛЬНА КАРТКА УЧАСНИКА АТО” за підтримки Державної Служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО, Міністерства Оборони України, Національної Гвардії України, Служби Безпеки України, Державної Прикордонної Служби України, соціально відповідального бізнесу.

«Соціальна картка учасника АТО “УКРАЇНЦІ-РАЗОМ!”» є інструментом, що за допомогою відповідного програмно-технологічного забезпечення дозволяє кожному власнику отримувати такі можливості:

–           безкоштовна правова підтримка та юридична консультація;

–           безкоштовне обстеження та надання медичних послуг;

–           психологічна підтримка;

–           знижки на покупки у всеукраїнських торгових мережах;

–           освітні, оздоровчі та розважальні програми для учасників АТО та членів їх родин.

 

Отримати соціальну картку може кожен військовослужбовець який має посвідчення УБД та є реальним учасником бойових дій.

За додатковою інформацією звертайтесь в Гощанське бюро правової допомоги

Телефони:

в.о. начальника - Дубич Сергій Володимирович (067)360-88-48,

головний спеціаліст - Гупалюк Вадим Віталійович (068)016-08-93, (03650) 2-16-50.

 

 

21 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», внісши зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

 Насамперед – це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а й з будь – яких питань.

 Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:

–         по – перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер;

–         по – друге, особа матиме право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

–         по – третє, інвалід матиме право, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб ( а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).   

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

Установити у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення у розмірі:

працездатних осіб: з 1 січня 2017 року – 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року – 1247 гривень.

Для Інформації: тел. в.о. начальника - Дубич Сергій Володимирович, (067)360-88-48, головний спеціаліст - Гупалюк Вадим Віталійович, (068)016-08-93, (03650) 2-16-50




Реєстрація
Логін
Пароль
Реєстрація
Опитування

http://i.piccy.info/i9/c811ff2c35d34d10df4fdc6036eda6bc/1469112702/28006/1037507/2107.jpg



Запитання | Адміністратор
Інформаційний супровід: pressa1@rv.gov.ua Тех. підтримка: forweb@rv.gov.ua  ©  Рівненська обласна державна адміністрація
 
 

ГРАФІК

проведення виїзного прийому громадян

керівництвом РДА на 2019 рік

 

Звіт голови РДА Юрія Ковальчука про виконання райдержадміністрацією делегованих районною радою повноважень у 2018 році

АКТУАЛЬНІ ЗАПИТИ НА НАДАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ПРОГРАМ ТА ПРОЕКТІВ

  

 
Повідомити про незадекларовану працю